Індивідуальна розробка сайтів

Створення сайтів з нуля до повного запуску починається з маркетингового дослідження. Його завдання - зібрати всю інформацію щодо:

• Цільової аудиторії – вік, стать, професія тощо. Соціальне дослідження дозволяє зрозуміти вподобання та потреби клієнтів, на яких орієнтований сайт.
• Попиту на продукт – якщо бізнес-ідея нікому не цікава, ліпше звернути увагу на інший, перспективніший напрямок.
• Конкурентів, що досягли успіху у вашій ніші – ретельний аналіз сайтів з топу видачі дозволить зрозуміти їх переваги, недоліки та причини успіху. Корисно проаналізувати помилки конкурентів, аби їх не повторювати.

Отримана інформація дозволить розробити стратегію розвитку, що зробить сайт популярним завдяки унікальній, актуальній пропозиції, якісному сервісу.

Прототипування – це фундаментальний етап створення сайту, під час якого розробляється попередній дизайн, чернетка софту. Дизайнер працює над макетом, узгоджуючи його з замовником. Це може бути:

• ескіз – інтерфейс, створений у графічному редакторі, що дозволяє оцінити лише зовнішній вигляд сторінки;
• інтерактивний, клікабельний, багатосторінковий макет, що дає змогу з’ясувати зручність переходів по сайту.

Прототип дозволяє оцінити зовнішній вигляд сайту, його ідею, структуру, привабливість, розрахувати бюджет й терміни виконання. Щоб замовник був задоволений, іноді може знадобитися розробити декілька варіантів дизайну майбутнього сайту.

Розробка UI/UX передбачає детальне опрацювання дизайну користувацького інтерфейсу на основі узгодженого макета. Складається вона з 2 частин:

• UX – розробка навігації, функцій сайту, завдяки яким користувач зможе швидко й легко виконувати цільові дії.
• UI – робота над зовнішнім виглядом інтерфейсу: кольори, шрифти, оформлення кнопок, колонок, анімація тощо.

Працюючи над проектом, спеціаліст має зробити інтерфейс зрозумілим на інтуїтивному рівні. Меню та інші елементи мають однаково спрацьовувати на кожній сторінці. Сайт повинен швидко реагувати на усі дії користувача, показувати актуальний статус (наприклад., чи пройшла оплата, чи взяте замовлення в обробку, завершення процесу тощо).

Завдання FrontEnd – «оживити» макет, створений під час створення UI/UX дизайну. Фронтенд-розробник створює код, завдяки якому намальований інтерфейс перетворюється на сторінку, з якою зможе взаємодіяти користувач.

Аби досягти потрібного результату, фронтенд-розробник використовує:

• HTML – для структурування вебсторінки. Програміст прописує теги, що дозволяють браузеру зрозуміти, як її елементи мають відображатись.
• CSS – для створення зовнішнього вигляду, стилю сторінки.
• JavaScript – робить сторінку динамічною, дозволяє користувачеві взаємодіяти з інтерфейсом: клацнути на кнопку, ввести у пошуковик потрібні дані, перейти на потрібну сторінку тощо.

Іншими словами, від якості роботи фронтенд-розробника залежить, наскільки зручно юзеру буде користуватись вебсайтом.

Backend-розробка – це робота над внутрішньою частиною сайту, що складається з таких частин:

• сервер, де знаходяться елементи, від яких залежить робота вебсайту;
• база даних – звідти користувач отримує відповідь на свої запити;
• проміжне ПЗ – відповідає за рух запитів від сервера до користувача та назад;
• API – програмні інтерфейси, що з’єднують між собою сервер, сайт в браузері, базу даних тощо.

Завдання програміста, що пише Backend – створити бізнес-логіку, архітектуру, код вебсайту так, що користувач зможе легко й без проблем взаємодіяти з сервером.

Розробка сайту часто потребує під’єднання сторонніх сервісів, зокрема:

• платіжні системи;
• веб-аналітика;
• соцмережі;
• сервіси зворотного зв’язку;
• опитування;
• календар;
• картографія;
• онлайн-запис й бронювання квитків;
• форми для збирання даних тощо.

Більшість таких елементів інтегруються у сайти та додатки за допомогою API, які надаються розробниками сервісів. Та іноді інтеграцію якогось функціоналу доводиться реалізовувати кастомно.

Аби платформа була якісною, треба ретельно оцінювати та тестувати її за підсумками кожного етапу створення сайту на замовлення. Перевірка дозволяє оцінити:

• чи були дотримані вимоги до створення та розробки сайту;
• зручність та привабливість софту для користувача;
• наскільки добре працюють різні функції сайту, інтегровані сервіси, чи спрацьовують переходи за посиланнями;
• чи можна відкрити вебсайт з браузерів різних ОС;
• як виглядає портал на різних пристроях та діагоналях дисплеїв;
• наскільки платформа захищена від кібератак та витоку даних;
• наскільки швидко сайт працює.

Зазвичай контроль якості здійснюється на кожному етапі розробки, а перед релізом проводиться комплексне регресійне тестування.

Наступний етап після тестування – реліз. Фахівці переносять усі дані на сервер клієнта. За потреби замовник чи працівники його компанії проходять спеціальне навчання.

Робота над проектом на цьому не завершується, починається гарантійний етап, на якому команда ретельно стежить за продуктом та у разі необхідності усуває помилки і технічні проблеми. Крім того, робота над функціоналом та подальшим розвитком сайту часто продовжується й після релізу.