Розробка додатків на основі IoT для охорони здоров'я: вплив та застосування

Світ охорони здоров'я переживає справжню революцію, яку рухає потужна сила Інтернету речей (IoT). Ця технологія охоплює широкий спектр засобів: від простих фітнес-трекерів до складних медичних гаджетів, підключених до мережі. Додатки на базі IoT роблять медицину доступною як ніколи, відкривають нові можливості для проактивного моніторингу здоров'я, ранньої діагностики та персоналізованого лікування. У цьому матеріалі ми розглянемо, як розробка додатків з Інтернетом речей змінює ландшафт охорони здоров'я і як подібні рішення допомагають зберегти здоров'я та життя людей.

Що таке IoT в охороні здоров'я та чому він важливий?

Саме поняття “Інтернет речей” (Internet of Things, IoT) не таке вже й нове: американський ентузіаст розвитку RFID-технологій Кевін Ештон почав використовувати його ще у 1999 році. Втім, саме останнє десятиліття стало періодом бурхливого розвитку IoT: цьому активно сприяє поширення мобільного інтернету та смартфонів. За оцінками галузевих експертів, на кінець 2023 року у світі нараховувалось близько 16,6 млрд підключених до мережі пристроїв IoT, а у 2024 році цей показник зросте на 13% – до 18,8 млрд. 

Інтернет речей нині став важливим фактором розвитку у багатьох галузях: промисловість, логістика, нерухомість, безпека тощо. Але у сфері охорони здоров’я ці технології посіли окреме місце. В контексті медицини IoT охоплює різноманітні пристрої, такі як компактні сенсори для носіння, смарт-таблетки, монітори для пацієнтів, інтелектуальні медичні прилади та інші інтегровані системи, які збирають і аналізують дані в реальному часі.

Сучасні системи на основі IoT пропонують галузі охорони здоров’я цілу низку нових можливостей:

• Моніторинг стану пацієнтів у реальному часі

Пристрої для носіння дають змогу відстежувати життєві показники пацієнтів, такі як серцевий ритм, рівень кисню та цукру в крові, артеріальний тиск тощо. Ці дані передаються лікарям у реальному часі, дозволяючи їм оперативно реагувати на зміни стану людини.

• Персоналізована медицина

Дані, зібрані за допомогою IoT-пристроїв, дозволяють формувати індивідуальні плани діагностики та терапії для кожного пацієнта. Моніторинг лабораторних показників та дані про фізичну активність, сон і харчування можуть бути використані для розробки персоналізованих рекомендацій.

• Підвищення ефективності медичних закладів

Інтелектуальні системи складського обліку на базі IoT допомагають відстежувати запаси медикаментів й медичного обладнання, забезпечуючи своєчасне поповнення і зменшуючи витрати. Також IoT може забезпечити моніторинг стану медичного обладнання та автоматизувати рутинні процеси, такі як планування візитів або обробка документів.

• Віддалений догляд та телемедицина

За допомогою IoT можна забезпечити віддалений моніторинг й обстеження пацієнтів, що дозволяє надавати медичні послуги навіть у віддалених регіонах. Пацієнти можуть отримувати консультації та медичний нагляд, не виходячи з дому, що зменшує навантаження на заклади охорони здоров’я. 

• Покращення якості життя пацієнтів

Пристрої IoT дозволяють пацієнтам якісно моніторити свої медичні показники в реальному часі та бути більш проактивними у питаннях свого здоров’я. Медичний гаджет може показати результати, які раніше вимагали обстеження чи аналізів. Це допомагає користувачу реагувати на проблеми вчасно та розвантажує усю систему охорони здоров’я.

Як показала нещодавня пандемія, галузь охорони здоров’я дуже вразлива і потребує усіх цих можливостей Інтернету речей як ніколи. 

Переваги використання IoT в охороні здоров'я

Отже, IoT дозволяє комплексно диджиталізувати медицину – і не лише на рівні роботи з інформацією, але й у фізичних аспектах. Розберімо ключові переваги інтернету речей у сфері охорони здоров’я. 

Покращення діагностики та лікування

Сенсори та монітори IoT дозволяють дистанційно моніторити здоров'я пацієнта в режимі 24/7, миттєво виявляючи будь-які небезпечні відхилення від норми. Це особливо важливо при хронічних захворюваннях, таких як діабет, серцево-судинні захворювання, астма тощо. Завдяки Інтернету речей та телемедицині пацієнти можуть отримувати консультації лікарів онлайн, не виходячи з дому. 

Дані, зібрані IoT-пристроями, можуть бути використані для створення більш точних моделей прогнозування захворювань. Зокрема – за допомогою Big Data та машинних алгоритмів. Такі інструменти вже сьогодні дозволяють лікарям ставити точні діагнози та призначати по-справжньому ефективну терапію. Понад те, завдяки автоматизованій аналітиці даних IoT лікарі отримують змогу розробляти індивідуальні плани лікування для кожного пацієнта та своєчасно корегувати їх за потреби. 

Додатки на основі IoT також дуже ефективні як додатковий засіб у терапії: вони можуть оповіщувати пацієнта про необхідність прийняти ліки – за графіком, або ж з огляду на дані моніторингу медичних показників. Як приклад, на ринку вже сьогодні популярні автоматизовані інсулінові помпи, які вимірюють рівень глюкози в крові. Нарешті, медичний монітор, або ж навіть звичайний смарт-трекер у поєднанні з медичним додатком може викликати допомогу, якщо зафіксує критичні показники стану пацієнта. У таких сценаріях рахунок часто іде на хвилини. 

Оптимізація видатків на медицину

Медична галузь як така гостро потребує оптимізації. Як свідчить дослідження Deloitte, в одних лише США до чверті бюджетів на охорону здоров`я витрачаються неефективно. Зокрема – через бюрократію, помилки ціноутворення та неналежний медичний сервіс. Водночас 42% лікарів скаржаться на вигоряння. 

Системи IoT допомагають медичним закладам ефективніше управляти ресурсами, такими як медичне обладнання та ліки, що знижує ймовірність нестачі або перевитрат. Як приклад, програмні технології й інтернет речей дозволяють налагодити предиктивне техобслуговування дороговартістної медичної техніки, мінімізуючи імовірність серйозних поламок та потенційний час простою. 

Можливості телемедицини та віддаленого моніторингу можуть суттєво знизити навантаження на медичні заклади, що найчастіше потерпають від нестачі кваліфікованого персоналу та обмежених ресурсів. Зокрема, за даними Deloitte, дистанційний моніторинг пацієнтів дозволяє скоротити кількість повторних госпіталізацій пацієнтів на третину (34%). IoT також сприяє автоматизації багатьох адміністративних і медичних процесів, що звільняє час медичного персоналу для більш важливих завдань.

Основні компоненти IoT в медицині

Як влаштовані технології інтернету речей? Загалом архітектура IoT складається з кінцевих пристроїв, відповідного ПЗ, засобів комунікації та платформи для збору й обробки даних. Нижче ми деталізуємо цю просту схему в контексті медичної галузі.

Кінцеві пристрої IoT для медичної галузі

До цієї категорії можна віднести усю електроніку, яка безпосередньо взаємодіє з пацієнтом, а також “розумне” медичне обладнання. Зокрема: 

• Пристрої для носіння: смарт-годинники, фітнес-трекери, медичні патчі, ін’єктори тощо.

• Медичні імпланти: кардіостимулятори, інсулінові помпи та ін.

• Обладнання для моніторингу інфраструктури: сенсори для складів та лікарняних палат, RFID-мітки для медикаментів, засоби моніторингу стану медичної техніки тощо. 

Пристрої для носіння оснащені різноманітними датчиками, які вимірюють пульс, артеріальний тиск, температуру тіла, рівень глюкози в крові, насичення крові киснем тощо.  Медичні імпланти пропонують набагато більше – вони можуть забезпечувати для організму важливі функції або виконувати певне медичне втручання без прямої участі людини. 

Дещо осторонь стоять додаткові засоби IoT, які моніторять стан медичної інфраструктури. Наприклад, температурні сенсори на складі дозволяють контролювати клімат, аби не допустити псування коштовних медпрепаратів. А RFID- та GPS-мітки дозволяють відстежувати місце зберігання буквально кожної упаковки з медикаментами. 

ПЗ для медичного Інтернету речей

Програмне забезпечення IoT для медицини - це невидимий, але потужний інструмент, який об'єднує різноманітні медичні пристрої та датчики в єдину систему. Саме завдяки софту цифрові медичні пристрої отримали приставку “смарт”: він забезпечує інтеграцію та координацію різнорідних пристроїв у мережі.

До основних функцій ПЗ Інтернету речей зазвичай відносять збір даних з різних джерел, їх очищення, уніфікацію та обробку. Софт може забезпечувати візуалізацію даних для фахівців, або ж застосовувати їх для автоматизованого ухвалення рішень. Найчастіше ПЗ надає рекомендації лікарям та пацієнтам, а також дозволяє відстежувати тенденції та прогнозувати можливі ускладнення.

Типові приклади ПЗ для медичного інтернету речей – це системи електронних медичних карток (EMR), різноманітні медичні додатки, системи управління медичними приладами тощо. 

Комунікації Інтернету речей

Середовище медичного інтернету речей потребує надійних, стабільних та безпечних засобів комунікації для зв’язку між різними кінцевими пристроями та платформами. Ефективна комунікація гарантує, що лікарі та пацієнти отримують актуальну та точну інформацію про стан здоров'я й медичних ресурсів.

Забезпечити якість комунікації необхідно на декількох рівнях: як на фізичному (доступ до мережі) так і на рівні протоколів передачі даних. Для побудови мереж Інтернету речей часто застосовуються такі проколи як ZigBee, Thread, Z-Wave, MQTT, LoRaWAN тощо. Від вибору оптимальних технологій врешті буде залежати швидкодія, масштабованість, безпека та надійність системи. 

Платформа для медичного IoT

Платформа IoT – це хаб, який акумулює усі дані з пристроїв мережі для аналізу та кінцевого застосування. Платформи Інтернет речей сьогодні найчастіше розгортаються у “хмарах” на кшталт AWS або Azure, але можуть бути розгорнуті й локально. На платформах медичні дані обробляються програмними алгоритмами, або ж за допомогою новітніх засобів Big Data, ШІ та машинних алгоритмів. 

Платформи для медичного Інтернету речей – це потужні інструменти, які спрощують створення інтегрованих рішень для охорони здоров'я. Вони надають розробникам набір готових функцій та інструментів для збору, обробки, аналізу та візуалізації даних з різних медичних пристроїв. 

Вплив IoT на медичні послуги: віддалений моніторинг пацієнтів

Можливості Інтернету речей в напрямку медичного моніторингу стали справжнім проривом для усієї галузі. Вище ми вже зазначали, що вони допомагають заощаджувати медичні ресурси та час кваліфікованих фахівців, забезпечуючи своєчасний та точний контроль стану пацієнтів. Сучасна концепція віддаленого моніторингу пацієнтів (Remote patient monitoring, RPM) базується на використанні цілої низки медичних смарт-пристроїв. Зокрема: 

• Монітори артеріального тиску
• ЕКГ-монітори
• Смарт-глюкометри
• Пульсоксиметри
• Термометри
• Смарт-ваги
• Смарт-годинники та фітнес-трекери

На відміну від традиційної телемедицини, віддалений моніторинг має високий ступінь автоматизованості, який лише підвищується за мірою розвитку ПЗ та автономності смарт-пристроїв. Особливо ефективні сценарії використання Інтернет речей демонструє  у піклуванні за пацієнтами з хронічними важкими хворобами, такими як гіпертонія, вроджені вади серця, порушення нервової системи, діабет, хвороба Альцгеймера та загалом будь-які паталогічні стани, що не піддаються швидкому лікуванню. 

У роботі з такими пацієнтами віддалений моніторинг показників тиску та ЕКГ дозволяє виявляти порушення на ранніх етапах та вживати заходів. Таку ж роль для пацієнтів з діабетом відіграє онлайн-контроль рівню глюкози у крові. Як свідчить дослідження Business Insider, віддалений моніторинг пацієнтів знижує ризик їх повторної госпіталізації на 76%. 

IoT для швидкого реагування та екстреної медицини

Інтернет речей може буквально рятувати життя у критичних сценаріях, коли важливою є кожна секунда. Розгляньмо приклади, як інтернет речей може підвищити ефективність роботи бригад швидкої допомоги та врятувати більше життів.

• Швидке реагування на виклики

Кожна машина швидкої допомоги обладнана GPS-трекером та отримує можливості геолокації в реальному часі. Це дає змогу диспетчеру швидко направляти найближчу вільну бригаду на виклик, скорочуючи час прибуття. Понад те, систему викликів та оптимізацію маршрутів сьогодні можна оптимізувати за допомогою алгоритмів ШІ. Системи IoT можуть інтегруватись з онлайн-картами та використовувати дані про дорожній рух, щоб визначати найшвидший маршрут до пацієнта, уникаючи проблем на шляху.

• Моніторинг стану пацієнта в дорозі

Пристрої IoT можуть бути вкрай ефективними у завданнях парамедицини – вони автономні, тож працюватимуть у будь-яких ситуаціях, тут і зараз надаючи медикам швидкої інформацію про стан пацієнта. За допомогою граничних обчислень мережі IoT можуть навіть розгортатись локально, надаючи медичним фахівцям неоціненні переваги та можливості у зонах стихійних лих, бойових дій тощо.

• Відповідальне управління ресурсами

Сенсори IoT допомагають відстежувати стан медичного обладнання в машині швидкої допомоги: термін придатності ліків, заряд батарей, температура зберігання препаратів тощо. Це мінімізує ризик того, що критично важливі речі на кшталт дефібрилятора виявляться несправними чи розрядженими у момент найбільшої в них потреби. Крім того, системи IoT для управління автопарком можуть  аналізувати історичні дані про виклики, щоб оптимізувати маршрути патрулювання бригад, мінімізуючи порожній пробіг.

• Зв'язок у критичних ситуаціях 

Мережі IoT покладаються на ефективні протоколи, які можуть зберігати продуктивність навіть за умов нестабільного доступу до Інтернету у віддалених локаціях та зонах лиха. Це означає, що  IoT-пристрої, такі, як медичні сенсори та монітори, будуть передавати дані про стан пацієнта навіть у стресових сценаріях. Платформи Інтернету речей можуть навіть забезпечувати базові можливості тестової та голосової комунікації, надсилати медикам сповіщення тощо. Через такі переваги Інтернет речей спрощує та прискорює ухвалення рішень.

Роль IoT в управлінні лікарськими препаратами

Технології Інтернету речей дозволяють створити більш ефективну та безпечну систему управління медикаментами. Зокрема, сенсори можуть відстежувати час відкриття упаковки препарату, моніторити температуру, вологість та інші умови їх зберігання. Інтернет речей може відігравати у процесах обігу препаратів такі ролі:

• Трекінг ліків. Інтелектуальні пристрої, такі як смарт-контейнери та органайзери для препаратів, можуть відстежувати, коли пацієнт приймає ліки, і передавати цю інформацію до мобільних додатків або електронних медичних записів.

• Нагадування про прийом. Мобільні додатки та пристрої для носіння можуть надсилати сповіщення, аби пацієнт не забував приймати ліки за графіком.

• Аналіз даних. Інформація, зібрана інтелектуальними пристроями, може бути використана для виявлення тенденцій у прийомі ліків, що допомагає лікарям визначати оптимальні дози та часи прийому. Фахівці також можуть реагувати, якщо пацієнт нехтує лікуванням.

Пацієнти, що мають потребу у постійному прийомі препаратів, отримують наступні переваги Інтернету речей. 

• Покращення дотримання режиму лікування. Нагадування та відстеження допомагають пацієнтам не пропускати прийоми ліків.

• Зменшення ризику побічних ефектів. Контроль дозування та часу прийому знижує ризик передозування або недостатньої терапії.

• Підвищення ефективності лікування. Регулярний прийом ліків сприяє швидшому одужанню та покращенню якості життя.

• Зміцнення безпеки. Контроль умов зберігання ліків допомагає запобігти їх псуванню.

• Підтримка від медичних працівників. Лікарі та фармацевти можуть отримувати дані про прийом ліків в реальному часі, що дозволяє їм коригувати лікування за необхідності.

Безпека даних IoT в охороні здоров'я

IoT в охороні здоров’я відкриває широкі можливості покращення якості медичної допомоги, але водночас створює нові виклики щодо безпеки даних. Особливо гостро стоїть питання збереження конфіденційності пацієнтів, адже медична інформація є однією з найбільш чутливих категорій даних.

Неналежна увага до захисту інформації в мережах Інтернету речей може спричинити низку ризиків: 

• Дата-брейки. Інтернет-злочинці можуть використовувати вразливості в мережах та пристроях IoT для отримання доступу до чутливих медичних персональних даних. Витоки даних можуть призвести до фінансових втрат та нашкодити пацієнтам, з усіма репутаційними та юридичними наслідками. 

• Ransomware. Зловмисники можуть використати вразливості Інтернету речей для поширення в системі вірусів-шифрувальників. Така атака може паралізувати роботу цілої медичної інфраструктури та призвести до втрати даних, від яких залежить якість життя та здоров’я людей.  

• Загрози анонімності. Вади в архітектурі мереж IoT можуть дозволити кіберзлочинцям ідентифікувати конкретних пацієнтів за допомогою наборів медичних даних та методів соціальної інженерії. Це створює ризики дискримінації, соціальної стигматизації пацієнтів тощо. 

Методи захисту даних

Відтак захист медичних даних в мережах IoT є винятково важливим завданням. Ось кілька методів, які дозволяють подолати вразливості та мінуси Інтернету речей.

• Шифрування даних. Використання сучасних методів шифрування, таких як AES та RSA, допомагає переконатись, що дані будуть недоступні для неавторизованих осіб;

• Безпека на рівні протоколу. Використання безпечних протоколів передачі даних, таких як TLS (Transport Layer Security), для захисту даних під час передачі.

• Аутентифікація. Застосування мультифакторної аутентифікації (MFA) для підвищення безпеки доступу до медичних даних;

• Захист ендпоїнтів. Впровадження захисту на рівні кінцевих точок доступу (endpoints), включно з використанням антивірусного ПЗ та регулярного оновлення драйверів.

• Моніторинг та виявлення вторгнень. Використання систем виявлення вторгнень (IDS) та систем виявлення вторгнень та протидії (IDPS) для моніторингу та виявлення підозрілих дій.

• Регулярні оновлення та патчі. Постійне оновлення програмного забезпечення та внесення патчів для виправлення виявлених уразливостей.

• Політики безпеки та навчання персоналу. Впровадження чітких політик безпеки та навчання співробітників принципам кібербезпеки та захисту даних. 

Дуже важливим аспектом у роботі з медичними даними є дотримання регуляторних вимог, стандартів та рекомендації. Зокрема – Загального регламенту захисту даних ЄС (GDPR), міжнародного стандарту інформаційної безпеки ISO 27001, рекомендацій фреймворку кібербезпеки NIST тощо. 

Інтеграція IoT з іншими технологіями (AI, Blockchain) в медицині

Інтеграція Інтернету речей (IoT) з рішеннями на базі штучного інтелекту (AI) та блокчейну в медичній сфері має великий потенціал для покращення якості медичних послуг. Ось лише деякі з можливостей та переваг: в чому допоможе інтернет речей, якщо поєднати його з іншими проривними технологіями. 

IoT та штучний інтелект: синергія для ефективності

Поєднання IoT та ШІ створює потужний тандем. На що від здатний?

• Прогнозування захворювань. ШІ може аналізувати великі обсяги даних, зібраних з IoT-пристроїв, для виявлення ранніх ознак захворювань та прогнозування їх розвитку.

• Персоналізована медицина. Алгоритми ШІ можуть формувати пропозиції для корегування індивідуальних планів лікування, враховуючи генетичні дані, історію хвороби та дані, зібрані з IoT-пристроїв.

• Автоматизація рутинних завдань. ШІ може спиратись на дані Інтернету речей, аби автоматизувати рутинні процедури, такі як обробка зображень та знімків, аналіз лабораторних даних, ведення медичної документації, оптимізація розкладу персоналу тощо.

• Розумні медичні пристрої. IoT-пристрої, оснащені алгоритмами ШІ, можуть самостійно адаптуватися до потреб і стану користувачів, автоматично надаючи їм своєчасне та якісне медичне втручання. 

Інтернет речей та блокчейн: безпека і прозорість даних

Поєднання Інтернету речей з інфраструктурою даних на блокчейні надає медичній системі низку важливих характеристик. Зокрема: 

• Безпека даних. Децентралізоване блокчейн-середовище забезпечує цілісність медичних даних при збереженні та передачі, захищаючи їх від несанкціонованого доступу та неправомірної модифікації.

• Прозорість. Кожен запис у блокчейні має унікальний ідентифікатор, що дозволяє лікарям безпомилково відстежувати історію медичних даних та забезпечувати високу послідовність у процесах терапії чи лікування. 

• Надійні ланцюжки постачання. Блокчейн може використовуватися для відстеження лікарських засобів від виробника до медичної установи, мінімізуючи ризики контрольованого ланцюга постачання.

• Побудова довіри між партнерами. Блокчейн та смарт-контракти можуть забезпечити прозорість у взаємодії між лікарями, страховими компаніями та пацієнтами, зводячи нанівець ризики маніпуляцій та шахрайства. 

Комплексний підхід до диджиталізації медицини за допомогою ШІ, Інтернету речей та блокчейну може дати неймовірні результати. На його основі можна реалізувати смарт-лікарні – автоматизовані системи моніторингу та терапії, що зможуть забезпечувати цілком якісний, безпечний та прозорий медичний сервіс. 

Застосування IoT в реабілітації та фізіотерапії

Реабілітація та фізіотерапія – один з тих напрямків, де Інтернет речей дає приклад революційних зрушень, які неможливо було навіть уявити 20 років тому. Завдяки IoT-пристроям пацієнти можуть отримати персоналізований та ефективний догляд, а медичні фахівці бачать повні та якісні дані для оцінки прогресу відновлення.

Пристрої для носіння, такі як фітнес-трекери, смарт-годинники та медичні монітори, змінюють підходи та практики реабілітації. Йдеться, зокрема, про такі можливості:

• Моніторинг рухів

Сенсори фіксують рухи пацієнта, дозволяючи точно оцінювати їхню амплітуду, швидкість та силу. Ці дані допомагають фізіотерапевту відстежувати прогрес пацієнта та коригувати програму реабілітації.

• Вимірювання фізіологічних метрик 

 IoT-пристрої вимірюють частоту серцевих скорочень, артеріальний тиск, температуру тіла та інші важливі показники, що дозволяє точно оцінювати фізичну активність пацієнта та його реакцію на навантаження під час занять.

• Надання зворотного зв'язку

 Смарт-пристрої можуть надавати пацієнту фідбек щодо правильності та ефективності виконання вправ, що підвищує мотивацію та ефективність реабілітації. Фіксація даних щодо обсягу виконаних вправ та прогресу курсу додатково мотивує користувача. 

• Віртуальна реабілітація. 

Технології IoT та телемедицини застосовуються задля створення віртуальних реабілітаційних сесій, на яких пацієнти можуть виконувати вправи під віддаленим наглядом фізіотерапевта. Це розвантажує центри реабілітації та робить фізіотерапію більш доступною.

Нові можливості Інтернету речей вже довели свою ефективність у процесах реабілітації після інсульту, травм, операцій тощо. Використання IoT-пристроїв може прискорити відновлення пацієнта після травм або хірургічного втручання на 15-20%, пропонуючи при цьому більш зручний та якісний досвід реабілітації. 

Як приклад, стартап RehabGlove запропонував електронні рукавиці, які за допомогою спеціалізованого софту сприяють відновленню рухових функцій після інсульту чи важких травм. Пристрій використовує сенсори для відстеження рухів та передає дані до мобільного додатку для аналізу. А стартап Motive Health пропонує носимий пристрій електростимуляції, що викорисовує сенсори для аналізу стану м`язів пацієнта. Це допомагає ефективно стимулювати їх, полегшуючи біль і прискорюючи реабілітацію після травм коліна. 

Етичні питання IoT в охороні здоров'я

Мережа існує не так вже й довго – усього лише 30 років. За цей час людство визначилось, як продавати речі в Інтернеті, але усе ще стикається з технічними та етичними складнощами в диджиталізації надскладних систем, таких як медицина. Розгляньмо декілька етичних дилем застосовування IoT, які потребують уваги. 

• Конфіденційність даних

 Збір великих обсягів персональних медичних даних створює ризики їх компрометації та/або розголошення. Важливо забезпечити надійний захист даних від хакерських атак та інших загроз. Для цього слід впровадити в систему IoT високі стандарти кіберзахисту та розробити чіткі правила щодо збору, зберігання й використання медичних даних.

• Самостійність та приватність пацієнта

 Впровадження IoT-пристроїв може обмежити приватність пацієнтів, якщо вони будуть підключені до системи моніторингу на постійній основі. Відтак варто чітко пояснити користувачам політику збору й обробку даних, а також надати їм всі інструменти контролю над моніторингом.

• Відповідальність за ухвалення рішень

Алгоритми штучного інтелекту, які все частіше використовуються в IoT-системах, можуть впливати на прийняття важливих медичних рішень, або ж навіть цілком підміняти людську компетентність. Важливо чітко визначити, хто врешті несе відповідальність за рішення, прийняті алгоритмами інтелектуальних систем.

• Доступність технологій

Інтелектуальна автоматизація охорони здоров`я породжує нові проблеми доступу до медицини. З одного боку, деякі групи населення можуть мати обмежений доступ до новітніх технологій через економічні та соціальні бар`єри. З іншого – непродумана цифровізація може призвести до дефіциту людської участі, в якому пацієнти будуть “відгороджені” від реальних фахівців додатками та смарт-пристроями. 

Розв'язання цих проблем породжує нову дискусію про відповідальність медичних працівників та розробників систем для медицини. Така технологія як Інтернет речей має бути повністю прозорою та підконтрольною людині. Медичні працівники зобов'язані захищати конфіденційність пацієнтів та інформувати їх про ризики та переваги використання IoT-пристроїв. Водночас розробники несуть відповідальність за створення безпечних та надійних IoT-пристроїв. Понад те, вони мають забезпечити прозорість та пояснюваність алгоритмів, щоб користувачі розуміли, як ухвалюються рішення.

Майбутнє IoT в охороні здоров'я: нові можливості та виклики

Ринок рішень IoT розвивається стрімкими темпами. За прогнозами Statista, у 2024 році обсяг глобального ринку рішень IoT для охорони здоров`я має сягнути позначки у $83.8 млрд. Очікується, що в найближчому майбутньому середньорічний темп росту індустрії складатиме 9.9%, і вже до 2029 року ринок візьме позначку у $134.4 млрд. 

Це означає, що індустрія медичного Інтернету речей має шалений попит і залучає все більше інвестицій, а нові стартапи та продукти в цій галузі виникають мало не щодня. 

Яких інновацій варто очікувати у цій сфері найближчими роками? Назвемо декілька очевидних трендів:

• Проактивна медицина

Безперервний моніторинг медичних показників пацієнта в реальному часі стане частиною масової охорони здоров’я – його будуть інтегрувати з електронними медичними картками, аби надати фахівцям повну картину щодо стану хворого. IoT-пристрої допоможуть виявляти захворювання на ранніх стадіях, коли лікування є найбільш ефективним.

• Імплантовані пристрої нового покоління

Вже сьогодні випробування проходять медичні імпланти нового покоління, що зможуть компенсувати найскладніші функції організму. Нові пристрої IoT будуть повністю автономними, отримуючи енергію з біопалива чи термоелектричних компонентів. А рішення на кшталт Neuralink, що взаємодіють з нервовою системою людини, обіцяють фантастичні можливості для людей з обмеженими фізичними можливостями.

• Роботи в медицині

В майбутньому медичний інтернет речей (IoT) буде також фокусуватись на розвитку робототехніки. Роботи-хірурги в поєднанні з медичними сенсорами зможуть проводити складні операції з безпомилковою точністю. Дуже перспективними виглядають стартапи зі створення роботів-асистентів для догляду за літніми людьми та пацієнтами з обмеженими можливостями.

• Новий функціонал пристроїв для носіння 

 Смарт-годинники, фітнес-трекери та браслети отримають нові функції, такі як вимірювання рівня глюкози в крові, електрокардіограма та оксиметрія. І це стосується не лише преміальних чи спеціалізованих моделей, але й найбільш масового сегменту ринку. Поширення такого функціоналу суттєво спростить увесь подальший розвиток IoT. Особливо за умови введення єдиних стандартів медичного моніторингу. 

Та водночас впровадження медичного IoT зіткнеться із низкою викликів:

• Безпека даних. Захист персональних медичних даних є критично важливим. Зростання кількості підключених пристроїв збільшує ризик кібератак;

• Сумісність. Різноманітність медичних пристроїв та програмного забезпечення ускладнює їх інтеграцію в єдину систему;

• Регуляторні вимоги. Розробка та впровадження медичних IoT-рішень вимагає дотримання суворих регуляторних норм та комплаєнсу;

• Доступність. Масове впровадження мереж медичного Інтернету речей потребує зниження вартості IoT-пристроїв та їх обслуговування – аби вони були доступні усім;

• Сприйняття технологій. Наразі не всі пацієнти та медичні працівники довіряють IoT-технологіям і готові до їх активного використання.

Так чи інакше, IoT має великий потенціал для революційних змін у медицині, але водночас потребує вирішення численних технічних та етичних проблем.

Чи змінить IoT майбутнє охорони здоров'я?

Медичний Інтернет речей безперечно змінить сферу охорону здоров’я. Потреба у таких рішленнях буде лише зростати у зв’язку з тривожною динамікою поширення хронічних хвороб, попитом на пацієнтоорієнтовану медицину та стратегічним завданням зміцнення сфери охорони здоров’я. Нещодавня пандемія показала, що медична інфраструктура ХХI століття має бути автономною та автоматизованою. 

Розробка диджитал-продуктів для медицини залишається вкрай складним завданням – розробники мають гарантувати найвищу якість функціоналу та винятковий захист даних, і водночас забезпечити прозорість та доступність новітніх технологій, таких як IoT. Тож не варто доручати такі проєкти командам без відповідного досвіду та ресурсів. 

І наостанок: якщо у вас є питання щодо розробки чи ідеї для проєкту – звертайтесь до команди WEZOM. Наші фахівці мають за плечима кейси для healthcare і добре знають, якими є складові інтернету речей у медицині. Залишайте заявку на консультацію просто зараз – ми готові допомогти!