Захист персональних даних: що має знати бізнес (GDPR)

У вас є CRM, форма замовлення на сайті чи мобільний застосунок? Отже, ви вже обробляєте персональні дані. Ця стаття — короткий, але практичний гід: що таке захист персональних даних, чому він критично важливий для бізнесу, чим регулюється, які принципи треба виконувати, які саме технічні та організаційні кроки впровадити, як діяти під час інциденту та яка відповідальність загрожує за порушення.

Що таке персональні дані, їх обробка та захист

Під персональними даними розуміють будь-яку інформацію, що прямо або опосередковано ідентифікує людину: ім’я, e-mail, номер телефону, IP-адресу, ідентифікатори пристрою, дані місцезнаходження, історію покупок.

Захист персональних даних — це правові, організаційні та технічні практики, які гарантують законність, прозорість і безпеку обробки.

Обробка даних означає будь-яку операцію з даними: збирання, зберігання, використання, передачу, видалення. У статті кожне спеціальне поняття пояснюється при першій згадці.

Чому це важливо для бізнесу

• Репутація. Витік однієї таблиці з e-mail’ами може обернутися хвилею відписок, негативом у соцмережах і розірваними контрактами.

• Довіра клієнтів. Люди очікують контролю над своїми даними та прозорості. Бренди, які відверто пояснюють, як захищають персональні дані і що роблять для цього, виграють конкуренцію.

• Фінансові наслідки. У ЄС за порушення регламенту в галузі обробки та захисту персональних даних (GDPR) передбачені штрафи до €20 млн або 4% від глобального річного обороту.

Яка відповідальність передбачена в Україні

Правила захисту персональних даних діють і в межах українського законодавства. Профільний Закон України «Про захист персональних даних» встановлює вимоги до обробки, права суб’єктів і обов’язки володільців персональних даних.

Кримінальний кодекс України (ст. 182) встановлює відповідальність за незаконне збирання, зберігання, використання чи поширення конфіденційної інформації про особу. Санкції, залежно від обставин, включають штрафи, обмеження або позбавлення волі.

Що таке GDPR та хто повинен його дотримуватися

Для ринків ЄС/ЄЕЗ правила обробки персональних даних встановлює європейський регламент GDPR (General Data Protection Regulation).

Загальний регламент захисту даних (GDPR) — це регламент ЄС, що встановлює правила обробки персональних даних і права суб’єктів даних (Регламент (ЄС) 2016/679). Він поширюється і на компанії поза ЄС, якщо вони пропонують товари/послуги людям в ЄС або відстежують їхню поведінку (ст. 3 GDPR).

Якщо ваш бізнес пропонує товари чи послуги людям у ЄС або відстежує їхню поведінку онлайн, правила регламенту діятимуть і для ваших компаній, навіть без юрособи в ЄС. Практична ознака — сайт має локалізацію/ціни/доставку для країн ЄС або використовує інструменти поведінкового трекінгу для аудиторій у ЄС.

Для українських компаній це означає: якщо ваш сайт/додаток таргетує мешканців ЄС (валюта, доставка, мова) або використовує трекінг користувачів в ЄС, діють вимоги GDPR.

В Україні паралельно діє Закон №2297-VI «Про захист персональних даних», який встановлює національні правила.

Основні принципи GDPR

Принципами GDPR встановлюються вимоги щодо законності і прозорості, визначеності мети, мінімізації даних, точності, обмеження строків зберігання, цілісності і конфіденційності, а також підзвітності бізнесів (ст. 5 GDPR).

 Простими словами: беріть лише потрібне, пояснюйте навіщо, зберігайте стільки, скільки потрібно, і захищайте належним рівнем контролів. Для продуктових команд це означає, що цінність даних має бути виправдана бізнес-метою, а кожне поле у формі — мати чітке «навіщо».

Коротка думка, яку підтримують регулятори: «належні технічні та організаційні заходи забезпечують рівень безпеки, співмірний ризикам» — це стислий переказ вимог ст. 32 щодо безпеки обробки.

Як захистити персональні дані: ключові заходи

Почніть із базової гігієни: шифрування даних у сховищах і під час передавання, повсюдний HTTPS, регулярні оновлення. Запровадьте керування доступами за ролями й принцип найменших привілеїв, багатофакторну автентифікацію (MFA) для критичних систем, журналювання та моніторинг інцидентів. Допоможе і політика зберігання: визначте, що й скільки зберігаєте, а що видаляєте.

Другий блок — організаційні процеси. Створіть реєстр операцій обробки (що, хто, навіщо, як довго), оновіть політику конфіденційності зрозумілою мовою, навчіть команду розпізнавати фішинг і працювати з документами. Для ризикових проєктів проведіть оцінку впливу на захист даних (DPIA) — це знижує шанси неприємних сюрпризів.

І нарешті — підхід “privacy by design”. Вбудовуйте приватність у продукт із перших етапів: мінімізуйте поля форм, анонімізуйте аналітику, використовуйте перевірені SDK і зберігайте секрети поза кодом. Як підсумовує ENISA, «приватність за задумом — це базовий принцип вмонтованого захисту у продукт і сервіси».

Додайте регулярні аудити безпеки і ревізію доступів — це дозволяє виявити накопичені ризики ще до інциденту. Контролюйте угоди з обробниками: перевіряйте, як підрядники захищають дані, та фіксуйте вимоги в контрактах.

До речі: як захистити свої персональні дані в інтернеті варто пояснювати й користувачам — прості підказки (2FA, менеджер паролів, обмеження публічності профілів) знижують ризики і для клієнта, і для вас.

Як діяти у випадку витоку або незаконної обробки

Алгоритм дій складається з наступних кроків:

1. Ізолюйте інцидент (відкликайте доступи, зупиніть скомпрометовані інтеграції).
2. Оцініть вплив на людей, зафіксуйте факти й рішення.
3. Повідомте суб’єктів. Якщо ризик істотний, регламенти вимагають оперативного, без зволікань і, якщо можливо, не пізніше ніж за 72 години, повідомлення наглядового органу (ст. 33 GDPR). У тяжких випадках також вимагається інформування користувачів (ст. 34 GDPR).
4. Задокументуйте інцидент. Факти, наслідки, дії та висновки — частина принципу підзвітності (див. також практичні поради ICO).
5. Вжийте превентивних змін. Оновіть політики, патчі, навчання; проведіть повторний аудит.

Що врахувати розробникам вебсайтів і мобільних застосунків

Відповідно до ст. 32 GDPR рівень безпеки має бути співмірний ризикам. Простіше кажучи, для більшості випадків, це:

• у бекенді — безпечні API з авторизацією і лімітами, валідація введення, керування секретами, автоматичні тести;

• у фронтенді — прозоре керування cookies і згодами, коректні налаштування тег-менеджерів;

• в інфраструктурі — сегментація мереж, контроль журналів, регулярні резервні копії з перевіркою відновлення.

Для розробників і архітекторів це означає:

• Безпечні API: валідація вхідних даних, rate-limiting, OAuth 2.0/OIDC, ротація секретів, відокремлення середовищ (dev/test/prod).

• TLS/SSL скрізь (HSTS, правильні cipher suites), серверне шифрування баз і бекапів, керування ключами (KMS/HSM).

• Контроль доступу на рівні коду: RBAC/ABAC, авторизація на бекенді, а не тільки в UI.

• Захист сесій: httpOnly/SameSite для cookie, короткі TTL токенів, оновлення refresh-токенів, захист від CSRF/XSS.

• Логи та телеметрія: централізовані, без персональних даних або з маскуванням; alert’и на підозрілу активність.

• Secure SDLC: code review з безпеки, SAST/DAST, SBOM, залежності з підписами, принцип «мінімальної необхідності».

Ці практики напряму підтримують принципи цілісності/конфіденційності та підзвітності GDPR.

Висновок

Захист даних — це не разовий чек-лист, а процес: дизайн систем, навчання людей, аудит постачальників, реакція на інциденти. Дотримуючись вимог Закону України та принципів GDPR, ви знижуєте ризики, будуєте довіру й пришвидшуєте продажі — бо клієнти більш охоче обирають ті компанії, які піклуються про їхню конфіденційність і безпеку.

FAQ