Пріоритизація функцій програмного продукту: як обрати найважливіше

Світ IT – це величезний простір для креативності. Розробники можуть втілити у життя практично будь-яку ідею для бізнесу, реалізувати будь-який функціонал для користувачів. Та на практиці далеко не кожну ідею можна перетворити на хороший продукт. Щороку чимало чудових задумів перетворюються на провальні стартапи через помилкову оцінку ринку та нерозуміння потреб аудиторії. 

Як правильно обрати функції власного програмного продукту? Як правильно визначити реальні потреби ринку та користувачів, аби скерувати розробку в правильному напрямку? У цьому матеріалі ми торкнемось питань пріоритизації. Ви дізнаєтесь, як визначити найнеобхідніший функціонал для проєкту, які для цього існують методи та практичні кроки. Ця інформація буде корисною для усіх, хто пов’язаний із запуском або розвитком IT-продуктів у найрізноманітніших галузях.

Пріоритизація функцій програмних рішень: навіщо це потрібно?

Варто почати з того, що ми маємо на увазі під “функціями” та “фічами”. Йдеться про конкретні можливості та особливості юзабіліті, які ваш продукт може запропонувати користувачам. Ці особливості визначають саму суть та сценарій користування продуктом, тож безпосередньо впливають на його привабливість в очах аудиторії. Вміння правильно визначити необхідний користувачам функціонал є ключовою передумовою для успіху. Але галузь наразі має з цим суттєві проблеми. Про це свідчать цифри: 

• Чверть мобільних додатків залишається незатребуваною: користувачі відмовляються від них після першого ж використання. Частка “покинутих” додатків протягом багатьох років залишається практично незмінною, коливаючись у межах 20-25% (Statista). 
• Майже половина провалів стартапів (42%) пов’язана з невідповідністю продукту реальним потребам ринку (Statista);
• Дві третини ідей щодо нового функціоналу у продуктах Microsoft виявляються провальними. Лише третина реалізованих ініціатив позитивно впливає на ключові метрики. Експерти констатують, що це загальна проблема індустрії, і пов’язують її з неналежною оцінкою функцій. 

Відтак пріоритизація функціоналу рішень в розробці становить величезну проблему як для стартапів, так і для величезних IT-компаній. Йдеться про те, як визначити найважливіші функції для продукту, провести їх ранжування за важливістю та пріоритетністю для досягнення бізнес-цілей та задоволення потреб аудиторії. 

Це одвічна дилема для розробників та продакт-менеджерів: з одного боку, команда прагне створити продукт, що буде цікавим і корисним для користувачів. З іншого – ресурси розробки обмежені. Час та бюджет необхідно використати оптимально, і це змушує команду розставляти пріоритети щодо функціоналу: які можливості потрібні продукту на старті, а які можна відкласти на майбутнє. 

Природно, що пріоритизація функціоналу проводиться вже на самому старті проєкту, на етапі discovery та формування базової документації. Але це не разова акція. За умов якісного менеджменту пріоритети функцій ПЗ мають органічно уточнюватись протягом усього проєкту, перед кожним новим етапом або спринтом. Пріоритизація під час розробки допомагає ухвалювати рішення щодо ключових та другорядних завдань, аби використовувати ресурси команди ефективно. 

І навіть після релізу пріоритизація нікуди не зникає. Кожен новий апдейт продукту потребує перегляду його потенційних функцій відповідно до фідбеку від користувачів та реалій ринку. 

Чому важливо приділяти увагу пріоритизації функцій ПЗ? 

Як і будь-який складний проєкт, розробка диджитал-продукту потребує ретельного планування та чіткого визначення пріоритетів. Пріоритизація дає цілу низку важливих передумов для успіху:

• Ефективне використання ресурсів

 Пріоритизація допомагає зосередити ресурси розробки на найважливіших можливостях та особливостях продукту, уникнувши невизначеності. Це дозволить використовувати можливості команди, доступний час та кошти з найбільшою користю для проєкту.

• Відповідність бізнес-цілям

 Детальна пріоритизація дозволяє визначити та впорядкувати функції ПЗ відповідно до стратегічних цілей і завдань бізнесу. Це гарантує, що розробка буде здійснюватись відповідно до реалій ринку та потреб замовника, а також мінімізує ризики провалу продукту.

• Задоволеність користувачів 

 Правильно визначені пріоритети функцій програмного продукту сприяють побудові найкращого користувацького досвіду. Це дозволяє створити актуальний, корисний та цікавий для аудиторії продукт, який матиме найвищі шанси на успіх.

• Мінімізація ризиків для проєкту

 Чітко визначені пріоритети допомагають уникнути затримок та перевитрат у розробці. Адже дозволяють мінімізувати ризики, пов'язані з невдалим описом функціоналу та відповідною необхідністю масштабних доопрацювань на проєкті.

• Швидкість

 Якісна пріоритизація суттєво прискорює вихід продукту на ринок, а відтак і швидкість повернення інвестицій. Правильне визначення пріоритетів дозволить гнучко адаптуватись до потреб ринку та максимально швидко випускати релевантні апдейти, випереджаючи конкурентів. 

Ключові методи пріоритизації функцій програмних рішень

Галузь проєктного менеджменту напрацювала чимало методик пріоритизації. Ми наведемо лише деякі, які набули особливої популярності. 

• Метод MoSCoW

 На щастя, Москва тут ні до чого. У рамках цього методу потенційні функції продукту класифікуються по чотирьох категоріях: Must have (обов’язкові), Should have (необхідні), Could have (бажані) та Won't have (непотрібні на даному етапі). MoSCoW широко застосовується у бізнес-аналітиці та IT-розробці при підготовці та обоговоренні вимог до продукту.

• Модель Кано

Теоретик менеджменту Норіякі Кано у вісімдесятих запропонував власну методологію пріоритизації для задоволення потреб користувачів продукту. Вона будується на п’яти категоріях: must have (базові потреби), performance (якість виконання) attractive (разючі фактори), indifferent (нейтральні фактори) та reverse (негативні фактори). Різні варіації моделі Кано широко застосовуються для опису фіч продукту. 

• Метод RICE

Популярна методологія для бізнес-аналітики та проєктного менеджменту. RICE пропонує оцінювати ідеї для проєкту з погляду чотирьох факторів: Reach (охоплення користувачів), Impact (вплив функцій на користувача), Confidence (рівень впевненості в оцінках Reach та Impact) та Effort (оцінка зусиль, необхідних на реалізацію ідеї). На основі аналізу цих факторів кожна ідея отримує власну оцінку.

• Матриця пріоритетів

Цей графічний метод також називають “матрицею Ейзенхауера”, пов`язуючи її з іменем тридцять четвертого президента США. Її суть полягає у класифікації завдань по категоріях терміновості (термінове/не термінове) та важливості (важливе/не дуже важливе). Розподіл потенційних функцій ПЗ за цими категоріями дозволить швидко зосередитись на головному. 

• Маппінг користувацьких історій (User story mapping)

Цей метод передбачає побудову схематичної “карти історій користувачів”, що відображає послідовність функцій у продукті та їхній зв’язок з потребами аудиторії. Функції візуалізуються у вигляді карт, які розміщуються на дошці в порядку їхньої важливості для користувача. Маппінг допомагає визначити пріоритетні функції для продукту з погляду якості юзабіліті. 

Це лише деякі з найпопулярніших моделей, що широко застосовуються в IT для пріоритизації ідей функціоналу. Є також низка якісних методів: брейншторми, інтерв’ю та консультації з галузевими експертами, опитування ЦА, спринтові планування тощо. 

Як пріоритизувати функції власного програмного рішення

Як правильно обрати функції власного ПЗ? Якісна пріоритизація передбачає декілька кроків, які допоможуть сформувати пріоритетний функціонал рішення та фронт робіт для розробників. 

Збір вимог

Будь-який проєкт так чи інакше починається з етапу discovery, консультацій, або збору попередніх вимог до продукту. На старті команда має з’ясувати, які бізнес-задачі має вирішувати нове рішення, які в нього метрики успіху та цільові показники (наприклад, новий мобільний додаток має допомогти компанії збільшити продажі на 10% протягом наступного кварталу). 

На основі потреб та цілей бізнесу визначається концепція продукту, а відтак і пріоритетний для нього функціонал. Розпочинати збір вимог варто з комунікації із замовниками та зацікавленими сторонами проєкту. Частиною цього етапу також можуть бути дослідження ринку, опитування аудиторії, вивчення рішень конкурентів тощо. Результати цієї роботи дозволять сформувати попередню документацію, в якій буде верхньорівнево описане призначення, функціонал та характерні фічі нового ПЗ. 

Підготовка пулу потенційних фіч та функцій

Коли концепція продукту набуває виразних рис, команда обмірковує для нього практичні рішення. Це етап брейнстормінгу на якому обговорюється функціонал, особливості, унікальні фічі та конкурентні переваги нового продукту. Парадокс, але типова проблема на цьому етапі полягає не у відсутності ідей, а в їх надмірній кількості та різноманітності. Це й породжує проблему пріоритизації: фахівці мають відділити ключовий функціонал від другорядних та нереалістичних пропозицій.

Аби не загубитися серед ідей, менеджери проєкту мають відповідним чином структурувати їх. Потенціальні функції слід зафіксувати й розподілити за тематикою та спрямованістю (наприклад: основні та другорядні функції, кастомні рішення, інтеграції тощо). Залежно від вимог проєкту класифікувати фічі можна по різному: за специфічними метриками бізнесу, за впливом на юзабіліті, за характером реалізації тощо. Базова пріоритизація функціоналу ПЗ в розробці здійснюється вже на цьому етапі. 

Визначення пріоритетів розробки

Коли у команди в руках є чітка концепція, визначені завдання та пул потенційних фіч для продукту, фахівці можуть братися безпосередньо за пріоритизацію функціоналу. Для цього варто обрати ключові критерії. Вони визначаються індивідуально під потреби кожного окремого проєкту: це можуть бути вартість розробки функцій, складність та час їх реалізації, вплив на користувача, відповідність бізнес-цілям, терміни окупності тощо.

На цьому етапі команда може активно застосовувати названі вище методи пріоритизаціії: модель Кано, матриця Ейзенхауера, методи MoSCoW та RICE, маппінг користувацьких історій тощо. Усі ці методи дозволяють виокремити ключовий функціонал, візуалізувати його та належним чином узгодити бачення кінцевого продукту з усіма зацікавленими сторонами. Варто пам’ятати, що відсіяні на цьому етапі функції не відкидаються назавжди. Але команда може відкласти їх реалізацію на майбутнє. 

Планування

Коли розробники визначились із ключовим функціоналом продукту, то можуть формувати скоуп робіт та планувати його виконання. Менеджери проєкту розподіляють визначені до реалізації функції між спринтами та ітераціями розробки, з урахуванням їх пріоритетності, особливостей технічного виконання та залежностей. 

Поряд з планом та графіком робіт формується дорожня мапа (road map) продукту. Це детальний стратегічний план, що визначає довгострокові плани зі створення та подальшого розвитку нового ПЗ. Мапа визначає цілі, порядок запуску функціоналу, часові рамки проєкту, відповідальних за реалізацію осіб, а також фіксує потенційні ризики. Дорожня мапа має бути достатньо комплексною, але водночас залишатися гнучкою. Менеджери мають бути готовими коригувати її залежно від змін ринку, зворотного зв'язку користувачів, переоцінки пріоритетів замовниками, форс-мажорних обставин, та інших факторів.

Верифікація пріоритетів

Сучасна практика розробки будується на принципах agile, аби відповідати мінливим ринковим умовам. Протягом роботи над продуктом вимоги та завдання бізнесу можуть змінюватись, тож пріоритетність функціоналу слід регулярно уточнювати. Перш за все, необхідно слідкувати за виконання дорожньої карти та KPI розробки.Не менш важливо вміти гнучко коригувати розробку з огляду на ситуацію на ринку, зворотний зв’язок користувачів, нові запити ЦА тощо. 

Основою для гнучкості має бути якісне спринтове планування та плідна комунікація розробників із усіма зацікавленими сторонами. Зокрема – із замовником рішення, який слідкує за перебігом проєкту. A/B тестування прототипів продукту з цільовою аудиторією також може надати команді неоціненне розуміння проблем та перспектив проєкту, аби виправити неефективні функції власного програмного рішення ще до релізу.

Усі проєкти в IT унікальні, тож послідовність та складність цих кроків у різних кейсах може суттєво відрізнятися. Однак їх сумлінне виконання завжди мінімізує ризики при створенні продукту і працює на його кінцеву якість. 

Розробка IT-рішень із командою WEZOM

Ми добре розуміємо, як формуються та підбираються функції власного ПЗ, адже розробляємо індивідуальні диджитал-продукти для корпоративних клієнтів вже 25 років. Наші рішення – це мобільні та веб-додатки будь-якої складності, кастомний софт для бізнесу, засоби автоматизації/роботизації процесів на підприємствах тощо. 

Досвіду WEZOM довіряють численні клієнти зі сфер виробництва, логістики, енергетики, ритейлу, eCommerce та безлічі інших індустрій. Наша команда – один з небагатьох гравців ринку, що пропонує можливості розробки комплексних IT-рішень з нуля: від першого обговорення ідеї, до релізу готового рішення і подальшої підтримки. 

Тож якщо ви шукаєте шлях до реалізації такого проєкту, то не зволікайте: звертайтеся по консультацію просто зараз. Наші фахівці радо вивчать ваші ідеї та задуми, поділяться власним досвідом і запропонують практичні рішення для створення продукту. 

Висновки

Як свідчить статистика, половина стартапів в IT провалюються через невідповідність потребам ринку, а чверть мобільних додатків відкидаються користувачами після першого ж запуску. Це вказує на величезні проблеми галузі з оцінкою затребуваного функціоналу. 

Відтак якісна пріоритизація функцій продукту є критично важливою для будь-якого диджитал-рішення. Вона допомагає забезпечити ефективне використання ресурсів розробки, працює на якість ПЗ та його відповідність цілям бізнесу. 

Але правильно визначити пріоритети функцій розроблюваних рішень може далеко не кожна IT-команда. Така оцінка потребує досвіду, ґрунтовних досліджень та володіння проєктними методологіями. Якщо йдеться про розробку продукту з нуля, то краще довірити визначення пріоритизацію досвідченій команді, яка напрацювала відповідну репутацію та портфоліо.