Межі ефективності MVP: коли мінімально життєздатного продукту недостатньо

Cферу IT-розробки давно неможливо уявити без концепції MVP. Бізнес обожнює її, адже вона не потребує великих витрат і дозволяє протестувати ідею будь-якого продукту в “польових” умовах. Про MVP кажуть, що вони ніколи не провалюються – вони “успішно спростовують помилкову гіпотезу”. І це правда – в найгіршому випадку бізнес отримує на прикладі невдалого мінімального продукту нові знання про ринок та користувачів.

Але переваги MVP можуть легко перетворитися на недоліки, якщо використовувати цю ідею неправильно, або зловживати нею. У цьому матеріалі ми спробуємо тверезо оцінити ефективність MVP у різних завданнях. Наша мета – чітко визначити сценарії, в яких MVP буде недостатньо, описати обмеження таких продуктів. Тож ви зможете використати цю інформацію у плануванні власних проєктів. 

Що таке MVP?

Почнемо з визначень. Мінімально життєздатний продукт (Minimal Viable Product, MVP) – це фундаментальна концепція продуктової розробки, яка фокусується на створенні найпростішої версії продукту з мінімальним функціоналом для задоволення певних потреб користувача. 

Навіщо потрібні MVP? Чому б не довести продукт до високого рівня готовності та не випустити в реліз належним чином, цілком готовим? Що ж, у 9 випадках з 10 така стратегія веде до поразки. 90% стартапів провалюються, бо будуються на невірних гіпотезах та оцінках ринку. Якщо ви інвестуєте кошти у повноцінну розробку продукту, який розв’язує надуману проблему, то втратите їх. Відтак спочатку ідею продукту слід перевірити, і якщо вона має переспективу – розвивати невеликими ітераціями. В цьому і полягає ефективність MVP для бізнесу. Вона дозволяє визначити, чи може ідея вашого продукту приносити реальний дохід. 

Чимало суперуспішних проєктів починалися з MVP, зроблених “на колінці”: Facebook, Uber, Airbnb тощо. Просто подивіться, як виглядали перші ітерації Airbnb. Погодьтесь, доволі простий дизайн, навіть для часів першого iPhone. 

Ключовими характеристиками MVP є простота, функціональність і здатність приносити користь аудиторії. Усі інші характеристики продукту є другорядними. Він може виглядати максимально просто, пропонувати елементарний візуал та працювати на найпростіших технічних рішеннях. Умовно кажучи, якщо розробникам треба створити велосипед, то вони нашвидкуруч зберуть його MVP з готових деталей, і можливо навіть не будуть фарбувати йому раму. Втім, цей велосипед має бути надійним і придатним до поїздок. 

При створенні MVP команда розробників керується трьома ключовими пріоритетами: 

• тестування життєздатності - створення ключового функціонала продукту, який виражає його концепцію;

• економічна ефективність - розробка має потребувати мінімальної кількості витрат;

• швидкість розробки - продукт має бути виведений на ринок настільки швидко, наскільки це можливо. 

Головна мета MVP - перевірити доцільність ідеї продукту з мінімальними інвестиціями. В такому продукті розробник може протестувати будь-яку гіпотезу, збирати фідбек, швидко переходити до нових ітерацій та ухвалювати обґрунтовані рішення з розвитку продукту на основі емпіричних, перевірених на практиці знань. 

Максимальну цінність на етапі MVP становлять саме знання, а не кошти: чим більше ідей можна буде протестувати до релізу продукту, тим краще. Це дозволяє мінімізувати ризики невдачі для “великого” продукту і створити по-справжньому успішний проєкт: рентабельний, затребуваний і корисний для користувачів. 

MVP – це готовий до використання продукт?

Коротка відповідь – так. MVP – це завжди готовий до використання продукт, хоча і дещо обмежений. Але “готовий до використання” і “повноцінний” – це не одне й те саме. Розберімось з цим детальніше. 

Концепція MVP тісно перегукується з методологією “дбайливого стартапу” (Lean Startup), яку 15 років тому запропонував підприємець та блогер Ерік Рис. На його переконання, причина невдачі більшості стартапів полягає в нездатності глибоко аналізувати ринок та продукт. Відтак підприємці відриваються від свого користувача, і починають розв'язувати ті проблеми, які їм цікаво вирішувати, а не ті, які по-справжньому дошкуляють аудиторії.

Натомість методологія Lean Startup пропонує бізнесу вдатися до повноцінного наукового підходу: постановка гіпотези, проведення експерименту, вимірювання його результатів, інтерпретація здобутих даних. У бізнесі цей метод виглядає як цикл “Створюй, вимірюй, навчайся” (Build-Measure-Learning, BML). Центральну роль в цьому процесі відіграє саме MVP: мінімальний продукт, в якому можна швидко та дешево реалізувати будь-які фічі, аби вивчити їхній вплив на показники проєкту та фідбек від користувачів. 

MVP – це ідеальний полігон, на якому підприємець може обкатати будь-яку ідею та перетворити її на практичне рішення. Цей шлях має виглядати як рух від однієї ітерації продукту до іншої, в яких вдалі рішення залишатимуться, а невдалі – відкидатимуться. При тому підприємцю важливо зберігати на цьому шляху холоднокровність та не боятися робити різких “віражів”. Іноді дані BML свідчать, що проєкту варто відмовитись від функціонала, в який команда вже вклала купу сил та часу. 

Водночас MVP – це повноцінний комерційний проєкт. Він має заробляти гроші, або ж принаймні рухатись до цього. По-перше, це вигідно. Адже навіть найпростіший продукт потребує витрат на розвиток та підтримку. По-друге, на прикладі MVP тестується не окремий сервіс чи додаток, а уся бізнес-модель. Монетизацію та маркетинг треба запускати якомога раніше, навіть якщо кількість користувачів продукту не перевищує декількох сотень людей. Це дозволить попередньо оцінити юніт-економіку та ефективність маркетингових каналів. 

Але важливо пам’ятати, що навіть коли MVP ефективний, він все одно залишається тимчасовим рішенням для досліджень та старту бізнесу. Мінімальний продукт може успішно приносити певні кошти, але головна його функція – валідувати знання. Усі ці знання бізнес згодом зможе використати при побудові повноцінного продукту. 

Коли варто вдаватися до розробки MVP?

Можливо, ви вже замислились, що саме вам потрібно: MVP чи повноцінний продукт? Усе залежить від потреб та пріоритетів вашого бізнесу. Розгляньмо сценарії, в яких розробка мінімально життєздатного продукту буде доречною.  

Перевірка нової бізнес-ідеї

Приміром, у вас є ідея для стартапу, що змінить світ. Але це не точно. Краще почати з чогось менш масштабного: протестувати бізнес-ідею, втілити її концепцію в реальному продукті, який можна показати користувачам та інвесторам. 

Розробивши MVP з базовим функціоналом ви матимете змогу оцінити реальний інтерес аудиторії до вашої пропозиції (адже користувачі часто самі не розуміють, чого хочуть). У вас також буде можливість перевірити базові гіпотези, зібрати фідбек та оцінити життєздатність стартапу з технічного погляду. 

Найкращий приклад перевірки бізнес-ідеї свого часу подав Dropbox, який показав MVP навіть без наявності готового рішення. У 2007 році співзасновник Dropbox Дрю Х'юстон підготував невеличкий демо-ролик, в якому “на пальцях” показав, як працюватиме його хмарне сховище даних. Сам функціонал продукту ще не був готовий, але відео “вистрілило”. Вейт-ліст релізу бета-версії Dropbox всього за одну ніч підскочив з 5 тисяч до 75 тисяч користувачів.

Обмежені ресурси

Одна з головних переваг запуску MVP – його невисока вартість. Такий продукт дозволяє бізнесу досягти адекватних результатів з мінімальними інвестиціями. Іноді – практично безкоштовно. Секрет ощадливості в тому, що розробники визначають пріоритетний функціонал та створюють лише його. В MVP не закладається складна програмна архітектура та можливості масштабування, як це зазвичай робиться при розробці повноцінного рішення.

Розробники MVP відкидають на проєкті усе, без чого можна обійтися та максимально використовують можливості безплатних інструментів. Приміром, для перевірки гіпотези додатка його можна створити за допомогою засобів zero-code. Зазвичай це рішення на два-три екрани, що вирішує для користувачів маленьку, але надокучливу проблему. 

Створення MVP потребує мінімальної спеціалізованої експертизи. Зазвичай для запуску вистачає кодера та (опціонально) дизайнера. А іноді менеджер з технічним досвідом навіть може зробити усе сам. Така гнучкість гарантує легкий старт та свободу у використанні ресурсів. 

Швидке виведення на ринок

Стартапери полюбляють цитувати засновника LinkedIn Рейда Хофмана: він казав, що якщо вам не соромно за першу версію вашого продукту, ви запустили її запізно. Ефективність мінімально життєздатнього продукту визначається швидкістю його виведення на ринок та темпами виходу оновлень. Адже чим швидше продукт піде в реліз, тим більше цінної інформації про бізнес він врешті зможе надати власникам.

Занадто довге шліфування продукту може призвести до того, що він застаріє ще до випуску, або ж ви втратите цінний час, який могли б використовувати для збору зворотного зв'язку від реальних користувачів. Важливо пам’ятати, що MVP – це не кінцевий продукт, а лише його базовий функціонал, достатній для тестування гіпотез та збору даних. Звичайно, MVP не повинен бути геть “сирим”, але йому не потрібно бути ідеальним. Врешті, чим швидше ви представите свій продукт, тим вищими будуть його шанси випередити конкурентів й посісти своє місце на ринку. 

Ітеративна розробка

Цінність створення MVP полягає перш за все у самому процесі його розвитку, а не в результаті як такому. Суть цього процесу полягає у поступі від однієї ітерації до іншої, на основі зворотного зв’язку від користувачів. Описаний вище цикл Build-Measure-Learning дозволяє творцям продукту перевіряти в ітераціях будь-які гіпотези та фічі, аби сконцентруватися на тому, що реально працює та цікавить аудиторію.

Важливе значення тут має швидкість переходу між ітераціями. Чим швидше ви зможете вносити зміни в проєкт, тим більше знань зможете валідувати. Тож якісна робота над MVP – це робота короткими спринтами за принципами agile. 

Ітеративна розробка – це не просто методика розробки, а й філософія, яка ґрунтується на постійному вдосконаленні та адаптації до мінливих потреб ринку. Якщо ідеї проєкту не працюють після декількох ітерацій – не варто боятися різкої зміни вектора розробки чи перегляду бізнес-моделі. Адже саме для цього і потрібен MVP. 

Залучення інвестицій

Цей сценарій актуальний для стартапів, що шукають фінансування. MVP – це один з найкращих інструментів на цьому шляху. Адже він з мінімальними витратами допомагає вирішити низку завдань: 

• Показати інвесторам, що ваш стартап – це не лише ідея, а й робоча концепція, що має реальний функціонал;

• Продемонструвати реальну зацікавленість аудиторії у вашому стартапі. Адже MVP може залучити реальних користувачів, які залишать фідбек та побажання;

• Показати реальну бізнес-модель і довести інвесторам, що стартап може заробляти гроші;

• Довести інвесторам, що ваш стартап вже зібрав гідну команду з фахівців, які можуть розвивати продукт;

• Отримати зворотний зв’язок від інвесторів та зрозуміти, чого вони очікують від своїх інвестицій, в які проєкти готові вкладатись;

• Закласти основи для пілотного проєкту з потенційними партнерами.

Тож уявити якісний стартап без хорошого MVP неможливо. 

Тестування ринкових гіпотез

Врешті MVP – це чудовий інструмент для тестування гіпотез, адже він дає можливість перевірити ваші припущення про потреби та поведінку користувачів без значних витрат часу та ресурсів.

Ось декілька переваг використання MVP для перевірки теорій:

• Швидкість: MVP можна запустити значно швидше, ніж повноцінний продукт. Це дозволяє вам швидше отримати результати та скоригувати курс, якщо це буде необхідно.

• Економічність: Розробка MVP потребує значно менших витрат, ніж розробка повноцінного продукту. Це дозволяє вам мінімізувати ризики та зберегти ресурси.

• Зворотний зв'язок: MVP дає можливість отримати цінний зворотний зв'язок від реальних користувачів, що допоможе вам зрозуміти, чи дійсно ваш продукт відповідає їхнім потребам.

• Гнучкість: MVP можна легко модифікувати та доповнювати новими функціями на основі фідбеку та KPI. Це дозволяє вам динамічно реагувати на мінливі потреби ринку.

Тож правильне застосування мінімально життєздатних продуктів може принести вашому бізнесу величезну користь. Ви зможете валідувати ідеї, здобувати цінні знання про ринок та користувачів, залучати аудиторію та інвесторів тощо. І все це – з мінімальними витратами коштів та часу.

Коли MVP не допоможе

Вище ми визначили сценарії та ситуації, коли MVP достатньо для потреб бізнесу. Однак мінімальний продукт має безліч технічних та маркетингових обмежень. Його запуск та підтримка можуть супроводжуватись пробелмами масштабування, сумісності з різними технологіями та зростанням технічного боргу. А просування MVP на ринок завжди пов`язане з певними репутаційними та ринковими ризиками. Назвімо сценарії, в яких використання MVP буде недоречним. 

Ви працюєте з солідним брендом 

Якщо ви відчайдух, що розвиває стартап з нуля, то можете робити будь-що. Ніхто не завадить вам створити додаток у no-code платформі за пару вечорів та випустити його в стори практично без тестування, а потім декілька разів переробити його і потестити реакцію нечисленних користувачів. Після валідації ідей цей додаток можна буде забути, як страшний сон.

Але якщо ваша робота пов’язана з ім’ям вже наявного та зрілого бренду, усе різко змінюється. Ви не можете відкрито пов’язувати ім’я цього бренду з продуктом, зробленим “на колінці” – це нашкодить репутації та зіпсує користувачам перше враження. Адже вони очікують від брендового продукту відповідного рівня якості. 

В такому випадку MVP – не варіант, і варто братися за розробку повноцінного рішення, з ґрунтовними дослідженнями ринку, прототипуванням тощо. Насправді великі компанії випускають продукти, що визначають в документах як MVP. Але фактично це зазвичай достатньо зрілі та опрацьовані рішення з повним циклом розробки.

Ви розробляєте продукт, що потребує високого рівня довіри й безпеки

Є галузі, в яких запуск MVP небажаний через величезні ризики та перестороги щодо захисту даних. Зокрема, це такі сфери як медицина, фінанси, державні сервіси тощо. Природно, що користувачі не захочуть передавати свої персональні дані сервісу, який перебуває на початковій стадії свого розвитку або виглядає недостатньо надійним. 

В подібних проєктах швидкість та низька вартість MVP перестають бути перевагами, адже поспіх та прагнення зекономити можуть призвести до величезних проблем із захистом даних та юридичним комплаєнсом. Провальний запуск продукту в таких умовах може призвести до повної втрати довіри користувачів. 

Тож єдиним варіантом залишається повноцінна розробка продукту. Якщо продукт потребує перевірки гіпотез та валідації ідей, можна реалізовувати його як пілотний проєкт з обмеженою вибіркою користувачів та запускати у широкий загал в декілька етапів. Особливу увагу доведеться приділити тестуванню та кібербезпеці.

Ви розробляєте занадто складний продукт

Подекуди розробити ключовий функціонал продукту у форматі MVP технічно неможливо, тому що він занадто складний. Ви не можете створити MVP інноваційної платформи для автоматизованого проєктування космічних кораблів на базі ШІ. Для цього вам доведеться залучити інженерів-ракетобудівельників та фахівців з машинного навчання, тож бюджет такого проєкту буде захмарним вже на етапі його обговорення.

В розробці технічно складних та ресурсомістких рішень концепція MVP не допоможе. Такі проєкти зазвичай потребують тривалої підготовки, рідкісної експертизи та специфічних технологій. Вам доведеться запускати цикл розробки повноцінного продукту, при тому розробці може передувати масштабний етап досліджень R&D.

Звісно, окремі модулі такого продукту можуть створюватись як прототипи чи MVP для тестування гіпотез та перевірки працездатності. Їх навіть можна демонструвати стейкхолдерам для звітності та залучення додаткового фінансування. Однак подібні модулі не будуть повноцінними, цілісними продуктами. 

Вам важливі перспективи масштабування

MVP завжди розробляється з акцентом на швидкість випуску та легкість ітерацій, а не на довгострокову масштабованість. Тож мінімально життєздатний продукт – це завжди певною мірою тимчасове рішення, створене для ринкових досліджень. Бізнес має бути готовим відкинути його, коли продукт вичерпає свій потенціал.

Це в теорії. А на практиці світ диджиталу непередбачуваний. Ваш невеличкий онлайн-сервіс у форматі MVP може “вистрілити” та залучити величезну базу користувачів, що перевершила будь-які очікування. Платформа починає потерпати від перевантаження трафіком і втрачати життєздатність, а бізнес опиняється у пастці власного успіху. Він не може ефективно масштабувати MVP через обмеження його програмної архітектури, і не може покинути продукт, який вже залучив величезну аудиторію. Тим часом конкуренти вже побачили успіх продукту і розробляють власні аналоги з урахуванням всіх ваших помилок. 

У галузях з великим потенціалом для масштабування недостатня ефективність MVP може раптово поставити під загрозу усю бізнес-модель. Відтак за наявності выльних ресурсів повноцінна розробка продукту може стати оптимальним рішенням. 

Розробка продуктів з WEZOM 

Наша команда вже 25 років розробляє цифрові рішення для бізнесу у сферах логістики, ритейлу, виробництва, eCommerce тощо. Наші продукти – це кастомний корпоративний софт, мобільні та веб-додатки будь-якої складності, диджитал-екосистеми тощо. 

Фахівці WEZOM добре розуміють, як створюється MVP та повноцінний продукт, як реалізовувати їх переваги та створювати ефективні рішення для бізнесу з нуля. Безліч проєктів у нашому портфоліо починалися з формату MVP, а згодом еволюціонували до “великих” продуктів. Наша команда супроводжує це зростання на всіх етапах: від першого обговорення ідеї, до релізу і подальшої підтримки. Якщо вас цікавлять подібні можливості, ви опинилися на правильній сторінці. Звертайтеся по консультацію до наших фахівців просто зараз. 

Висновки 

Мінімально життєздатний продукт (MVP) є потужним інструментом для бізнесу, який дозволяє перевіряти ідеї, здобувати цінні знання про ринок та користувачів, залучати аудиторію та інвесторів з мінімальними витратами коштів та часу. 

Однак, є сценарії, в которых недостатня ефективність MVP продукту може нашкодити усьому проєкту. Наприклад, у випадках, коли розробка продукту потребує великих технічних знань та ресурсів, або коли продукт потребує високого рівня довіри та безпеки. В таких сценаріях повноцінна розробка може бути оптимальним рішенням. Так чи інакше, залучення до проєкту професійної IT-команди завжди слугує запорукою розумного використання ресурсів та високої якості кінцевого продукту.

FAQ

В чому полягає суть розробки MVP?

Розробка MVP (Minimal Viable Product) – це створення мінімально життєздатного продукту з базовим функціоналом для перевірки ідей та ринкових гіпотез, залучення реальних користувачів та збору фідбеку з мінімальними витратами коштів та часу.

Чи може MVP бути використаний як проміжний етап розробки продукту?

Так, MVP може бути використаний як проміжний етап розробки. В ідеалі бізнес має використовувати такі продукти для перевірки життєздатності бізнес-моделі, валідації ідей та збору користувацького фідбеку. Коли ці завдання виконані, MVP варто замінити “великим” продуктом. 

Яким бізнесам розробки MVP буде замало? 

На відміну від повноцінного продукту, в MVP дуже мало можливостей для мастшабування, що робить його непридатним для розробки технічно складних рішень, або продуків з підвищеними вимогами до безпеки. MVP практично не застосовуються у таких сферах як медицина, фінанси, державні сервіси тощо.