Що таке баг і як оформити баг-репорт у тестуванні ПЗ

Як відомо, не помиляється лише той, хто нічого не робить. Процес розробки ПЗ завжди сповнений помилок, але правильний підхід до виявлення, документування та виправлення багів допомагає продукту розвиватися та удосконалюватись.

У цій статті ми розкажемо, що таке баг в коді і як з ними працюють у реальних проєктах. Понад те, ми заглибимось у тему формування баг-репортів, розберемо практичні приклади та типові помилки, аби показати, як має виглядати якісна документація тестування. Такий матеріал буде корисним усім, хто хоче краще зрозуміти, як влаштовані процеси розробки та QA.

Що таке баг: визначення та приклади

Історики технологій кажуть, що “багами” називали збої радарів під час Другої світової війни. А в 1946 році інженери Гарварду зіткнулись із проблемами в роботі нової обчислювальної машини Mark II. Як з’ясувалось, причиною проблем став метелик, що застряг у реле. Інженери витягли комаху з машини і приклеїли її до звіту скотчем із підписом “First actual case of bug being found”. 

Так у професійних колах закріпився термін “баг” – це помилка або несправність у програмному забезпеченні, яка призводить до неправильного або неочікуваного функціонування системи. Приклади багів у тестуванні можуть бути вкрай різноманітними. Типовий сценарій: кнопка “Купити” не реагує на натискання, додаток вилітає при вході в акаунт або калькулятор показує неправильний результат.

Класифікацій багів існує безліч: як з погляду складності, так і з погляду наслідків для роботи продукту. Ми назвемо такі основні різновиди помилок: 

• Функціональні баги. Продукт працює не так, як очікувалося. Наприклад, його кнопки не спрацьовують.

• Баги інтерфейсу користувача (UI/UX). Проблеми із візуалом та зручністю використання. Наприклад, елементи накладаються одне на одного, шрифти виводяться неправильно, адаптивність ламається.

• Баги продуктивності. Програма працює повільно, довго вантажиться або споживає занадто багато ресурсів. 

• Баги безпеки. Вразливості, що можуть призвести до несанкціонованого доступу або витоку даних. Наприклад, SQL-ін'єкції, проблеми з авторизацією тощо.

• Баги сумісності. Програма некоректно працює в різних середовищах. Наприклад, у різних браузерах, операційних системах або на різних пристроях.

• Баги бізнес-логіки. Помилки в самій логіці або алгоритмах програми. Наприклад, нескінченні цикли, неправильний порядок операцій тощо.

Важливо вміти відрізняти баг від фічі. Якщо система поводиться “дивно”, але це задокументована поведінка, — це, ймовірно, фіча (особливість дизайну або логіки), а не баг. Фічі бувають дуже дивними та неінтуїтивними. Наприклад, при авторизації в додатку користувач не бачить повідомлення про успішний вхід, а одразу опиняється на головному екрані чи в особистому кабінеті. Це може бути як багом, так і задумом UX-дизайну. Щоб не помилитися, тестувальники завжди звіряються з технічною документацією та вимогами.

Що таке баг-репорт

Припустимо, тестувальник знаходить у коді помилку. Що відбувається далі? Ні, він не виправляє її тут і зараз: кожен баг має бути задокументований для подальшого вивчення та оптимального виправлення. Саме для цього і створюється баг-репорт – це документ, що детально описує виявлену проблему у програмному забезпеченні. 

Написанням баг-репортів займаються тестувальники та розробники, а подекуди й самі користувачі (наприклад, через спеціальну форму у додатку). Головна мета такої звітності – чітко та однозначно повідомити розробнику про проблему, аби він міг її відтворити, зрозуміти причину та успішно усунути. Якісно написаний баг репорт економить час розробників, зменшує кількість запитань і прискорює процес виправлення дефектів.

Зазвичай зі звітністю про дефекти працюють декілька учасників проєкту. Життєвий цикл баг репорта може дещо відрізнятися в різних командах, але зазвичай охоплює такі основні етапи:

• New (Новий). Баг-репорт щойно створений тестувальником і очікує розгляду.

• Open/Assigned (Відкритий/Призначений). Менеджер або тімлід переглядає баг-репорт і призначає його конкретному розробнику.

• In Progress (В роботі). Розробник працює над виправленням бага.

• Fixed (Виправлений). Розробник завершив виправлення і передав його на повторне тестування.

• To Verify (На перевірку). Тестувальник має перевірити, чи дійсно баг виправлено.

• Closed (Закритий): Якщо тестувальник підтвердив виправлення, баг-репорт закривається.

• Reopened (Перевідкритий). Якщо тестувальник виявив, що баг “повернувся”, баг-репорт повертається в статус "Open" або "In Progress".

• Rejected/Declined (Відхилений): Баг-репорт може бути відхилений, якщо він не є багом (наприклад, це фіча), його неможливо відтворити, або він дублює інший звіт.

• Deferred (Відкладений): Виправлення бага відкладено на пізнішу версію продукту, зазвичай через низький пріоритет або брак ресурсів.

Зі сторони написання баг репорта може здатися бюрократією та формальністю. Але уявіть, що маєте справу із величезним проєктом, який потребує опрацювання сотень і сотень багів. Не варто ставитись до звітності легковажно, якісне тестування ПЗ на баги неможливе без якісного та ефективного репортингу.  

Структура баг-репорта: з чого складається звіт

Навіщо формувати окремий репорт щодо кожного багу у продукті? Така звітність має давати розробнику вичерпне уявлення про предмет помилки (конкретна невідповідність вимогам) і надавати можливість виправити її без додаткового копирсання у документації. Для цього баг-репорт має містити певні обов’язкові елементи. Давайте поглянемо, як загалом виглядає елементарна базова структура баг репорта: 

1. Назва та/або унікальний ID репорту для інструментів трекінгу
2. Summary. Короткий опис суті проблеми. Він має бути інформативним та однозначним (наприклад: "Не працює кнопка 'Зберегти' при заповненні форми").
3. Impact. Оцінка впливу дефекту на роботу системи або досвід користувача. Потрібно дати розробнику контекст: чи блокує баг ключову функціональність, наскільки він критичний та пріоритетний.
4. Defect Description/Steps to Reproduce. Розгорнутий опис помилки: в яких умовах виникає, що саме йде не так, як її відтворити. Містить кроки, середовище виникнення, фактичний та очікуваний результат.
5. Additions. Додаткові відомості: скріншоти, відео, логи, дані сеансу або інша технічна інформація, що допоможе у відтворенні та виправленні бага.

Залежно від потреб проєкту структура документу може відрізнятися. На практиці у кожної команди формуються власні звички щодо того, як оформити баг репорт. Наприклад, документ часто може містити поля “Серйозності” (Severity) та “пріоритетності” (Priority) багу, надавати детальну інформацію щодо середовища виконання (операційна система, браузер та його версія, версія програми, роздільна здатність екрану тощо). 

Додатковими елементами можуть виступати поля для вкладень (Attachments), посилань (Links), позначення автора репорту тощо. Якісний баг-репорт — це не просто фіксація помилки, а міст між тестуванням і розробкою.

Приклад баг репорта

Вище ми обговорювали теорію, але як виглядає баг репорт на практиці? Створити звіт можна навіть в електронних таблицях Excel чи Google, хоча тестувальники використовують для цього більш просунуті спеціалізовані інструменти та платформи: Quality Center, Jira, Mantis, TestRail тощо. Нижче ми розглянемо найпростіший приклад баг-репорта в електронних таблицях, створений за базовим шаблоном. 

В даному кейсі ми бачимо умовний приклад баг репорта в Excel (якщо бути точними, то це таблиці Google). Звіт присвячений дрібному дефекту на сайті онлайн-магазину. Проблема виникає при валідації поля email на формі зворотнього зв'язку сторінки "Контакти”, коли користувач вводить email з кирилічними символами. 

Цей приклад баг-репорта цінний тим, що демонструє базову форму звітності – із полями ID та Summary тощо. Попри усю простоту, тут детально описані середовище та умови виникнення багу, задокументовано відхилення продукту від вимог та різниця між фактичним та очікуваним результатом. Понад те, у полі вкладень надані скріншоти, які демонструють проблему наочно. Подібний шаблон баг репорта дозволяє розробнику ліквідувати проблему із мінімальними зусиллями.

Як правильно писати баг-репорт: крок за кроком

Припустимо, ви знаєте, як знайти баг у програмі, і вам треба вперше створити баг-репорт. З чого почати? Знання декілька базових практик допоможе задокументувати дефект правильно.

Для початку зосередьтеся на обов'язкових полях. Уявіть, що ви пояснюєте проблему людині, яка не бачить ваш екран. Їй обов’язково слід надати увесь необхідний контекст для реакції на проблему.

1. Знайдіть баг і переконайтесь, що він відтворюється. Спробуйте викликати його кілька разів.
2. Визначте середовище. Де саме ви його знайшли? (Наприклад, Chrome на Windows 10).
3. Складіть влучний заголовок для Summary. Він має бути коротким, але максимально інформативним: "Що" не працює, "Де" не працює, "Коли" не працює (наприклад: "Кнопка 'Додати в кошик' не активна після оновлення сторінки в Chrome").
4. Опишіть кроки відтворення. Це перелік дій, що гарантовано  призводять до бага. Будьте максимально детальними, але лаконічними. 
5. Вкажіть фактичний та очікуваний результат. Що ви побачили (факт) і що мали б побачити (очікування).
6. Визначте серйозність і пріоритет. Оцініть, наскільки критичний баг і як швидко його потрібно виправити.

Пам’ятайте, створення баг репорта потребує максимальної наочності та ясності. При формуванні звіту зосередьтесь на суті проблеми, уникайте двозначних формулювань. Закріплені до репорта скріншоти та відео дуже вітаються: візуалізація проблеми часто ефективніша за слова. 

Баг-репорт у JIRA: як створити та оформити

Наразі однією з найпопулярніших платформ для IT-менеджменту стала JIRA. Цей продукт надає командам розробників безліч можливостей для комунікації та таск-трекінгу, зокрема – у частині контролю якості. Тож сьогодні буквально кожен фахівець має знати, як створити баг репорт в Jira. На щастя, це не складно, достатньо декількох кроків у дашборді. 

1. Натисніть кнопку "Create" (Створити). Зазвичай вона розташована у верхній частині панелі навігації Jira.
2. Виберіть "Project" (Проєкт). Вкажіть проєкт, до якого належить баг.
3. Виберіть "Issue Type" (Тип запиту). Оберіть "Bug" (Баг) зі списку доступних типів.
4. Заповніть поля. Перед вами з'являться поля, що відповідають структурі баг-репорту.

Загалом баг-репорт шаблон Jira cхожий на формат звіту, який ми розбирали вище. У ньому є базові поля Summary та Description. Користувач може так само відписати у полі Description кроки для відтворення багу (Steps to reproduce), опис очікуваних та фактичних результатів, опис середовища тощо. Інтерфейс пропонує окреме поле Attachments для зручного закріплення зображень, файлів та медіа. 

Понад те, платформа надає диджиталізацію таск-менеджменту, тож створення баг репорта в Jira дозволяє одразу ж вказати автора звіту (Reporter) та відповідального (Assignee) – це дуже спрощує процес виправлення багу та закриття задачі як такої. 

Ось як виглядає в Jira приклад баг репорта англійською. Усе доволі просто, якщо автор розуміє логіку формування звіту. 

Поширені помилки під час складання баг-репортів

Навіть досвідчені тестувальники іноді припускаються помилок під час оформлення баг репорта, що може ускладнювати на проєкті комунікацію та гальмувати процес виправлення проблем. Розуміння типових пасток звітності допоможе униктути цього. Розгляньмо їх. 

• Нечіткі заголовки та Summary. Загальні назви типу "Помилка на сайті" чи “Лід-форма зламалась” не дають розробнику чіткого розуміння проблеми. Їх треба лаколічно деталізувати. 

• Неповний опис кроків відтворення, чи їх відсутність. Якщо розробник не може повторити баг, то не зможе нічим нарадити. Потрібно прописати у звітності чіткий алгоритм дій для виявлення дефекту. 

• Відсутність/нечіткість опису фактичного та очікуваного результатів. Без цих даних розробнику доведеться самостійно вивчати вимоги, аби зрозуміти, що саме пішло не так. 

• Описання декількох багів в одному репорті. Під час баг-репортингу дуже важливо вміти відділяти одну проблему від іншої та дотримуватить принципу “один баг – один репорт”. 

• Емоційність, суб'єктивність, гумор. Від цього обов’язково слід утриматись. У звітності важливо зосередитись на суті проблеми, надати факти та необхідний контекст. Усе інше краще залишити на потім. 

З власного досвіду можемо сказати, що створення якісних баг-репортів – це навичка, яку треба напрацьовувати у комунікації з розробниками. Наведемо пару прикладів:

Це дуже грубі приклади того, як писати баг репорт. Але суть у тому, що варто деталізувати кроки та надавати увесь значущий контекст виникнення помилки. 

Автоматизація процесу створення баг репортів

Прагнення автоматизувати звітність цілком природне, адже написання навіть одного баг репорта в Excel може потребувати суттєвого часу та зусиль. При цьому таких репортів у великих проєктах можуть бути сотні. 

Перший та очевидний крок – перехід від ручного обміну документами до платформ таск-менеджменту  та систем трекінгу помилок. Баг репорт в Jira загалом потребує набагато менше зусиль в розрізі менеджменту: тімлід чітко бачить кожен задокументований баг, із автором репорту та відповідальним за виконання фахівцем.

Наступний крок – інтеграція систем трекінгу помилок із тестувальними фреймворками, такими як Selenium, Cypress або Playwright. У разі провалу тесту система автоматично створює баг-репорт із зазначенням кроків, логів, очікуваної та фактичної поведінки. Інструменти для складання баг-репортів дуже різноманітні, і на фоні стрімкого розвитку ШІ їх можливості лише зростають. 

Окрім інтеграції з фреймворками, існують окремі інструменти та плагіни, які допомагають автоматизувати збір матеріалів для баг-репортів: логів, скріншотів, відео тощо:

• Allure, TestRail, ReportPortal — для візуалізації та зберігання результатів автоматизованих тестів;

• Sentry, Bugsnag, Firebase Crashlytics — для автоматичного логування помилок у продакшн;

• Loom, Monosnap, Lightshot — для запису відео або швидких скріншотів, які легко додаються в репорт.

Автоматизація збору даних не лише заощаджує час тестувальника, а й забезпечує повноту та точність інформації, необхідної для ефективного виправлення багів.

Роль баг-репортів у команді розробки

Баг-репорти – це не просто звіти про помилки. Наразі вони стали ключовим інструментом комунікації між QA та розробниками, який впливає на швидкість і якість усунення дефектів. Добре написаний репорт дозволяє девелоперу швидко відтворити помилку, зрозуміти її контекст і знайти оптимальне рішення з мінімальними зусиллями.

Без чіткого баг-репорту розробник змушений витрачати час на додаткові запитання та спроби відтворити баг, що створює неефективну "гру в пінг-понг" між командами. І навпаки, добре написаний звіт свідчить про професіоналізм QA і викликає довіру у розробників.

Якісний баг-репортинг безпосередньо впливає на швидкість усунення помилок (bug fixing time), з відповідними наслідками для усього проєкту. Як показало опитування Cambridge University Judge Business School, 41% розробників назвав складнощі із відтворенням дефекту найбільшою перешкодою для швидкого усунення багів. Відтак баги, що не можуть бути ліквідовані оперативно, відкладаються “на потім”. І, як відомо, вартість виправлення дефекту в коді зростає експоненційно: усунення проблеми на етапі тестування коштує в рази дешевше, ніж ліквідація багу вже у продакшені. 

Прозорі репорти про помилки в програмному коді допомагають менеджерам проєкту точніше оцінювати обсяг робіт, оптимально визначати пріоритети завдань та ефективніше управляти релізами. Зрештою, хороший баг репорт – це крок до створення стабільного ПЗ та надання найкращого досвіду користувачам. 

Баг-репорт у контексті Agile і Scrum

В практиках Agile-розробки баги документуються одразу, як тільки їх виявлено. У цьому дуже допомагає баг трекінг система (наприклад, Jira). Проблеми також можуть фіксуватися безпосередньо в беклозі продукту. В ідеалі дефект фіксується ще під час розробки або тестування в межах поточного спринту: це дозволяє не втрачати контекст і швидко реагувати.

У методології Scrum баги зазвичай документуються як окремі елементи беклогу продукту (Product Backlog Items) або як підзадачі (sub-tasks) до існуючих користувацьких історій (User Stories).

• Коли? Баги документуються одразу після виявлення. Це важливо, щоб зафіксувати свіжий контекст, кроки відтворення та закріпити важливі деталі.

• Де? Якщо баг пов'язаний з функціональністю, над якою команда працює зараз (тобто в поточному спринті), він може бути доданий як підзадача до відповідної User Story. Це дозволяє команді бачити весь обсяг робіт, пов'язаних з конкретною функціональністю. Якщо ж баг знайдено у вже випущеній функціональності, або у старій частині системи, він може бути доданий до загального беклогу продукту як окремий елемент.

Пріоритизація дефектів у Scrum відбувається під час зустрічей з планування спринту (Sprint Planning) та під час постійних обговорень беклогу продукту (Backlog Refinement).

За пріоритизацію відповідає Product Owner (власник продукту), який оцінює вплив виявлених дефектів на бізнес, з огляду на серйозність (Severity), визначений фахівцями пріоритет (Priority) тощо. 

Таким чином, у Scrum баг-репорти інтегровані в загальний потік роботи, а їхнє виправлення є частиною постійного процесу доставки цінності користувачеві. На практиці деякі команди все ж виокремлюють окремий спринт для багів (bug sprint), особливо якщо дефектів багато. Але це виняток, а не правило. 

Як писати корисні баг-репорти? 

Ми не наважимось називати створення баг-репортів мистецтвом, адже воно не дає автору простору для самовираження. Але для створення по-справжньому корисного звіту потрібно опанувати вміння побачити суть проблеми і розкласти її “на атоми” – аби зрозуміти її міг будь-хто. Якщо ви прагнете стати майстром баг-репортів, спробуйте практикувати наступне: 

1. Завжди перевіряйте відтворюваність. Спробуйте відтворити баг кілька разів самостійно, змінюючи середовище та послідовність кроків;
2. Читайте свої репорти очима розробника. Погляньте на свій баг-репорт у “джира” чужими очима. Чи зрозуміли б ви самі, в чому проблема?
3. Вивчайте "погані" та "хороші" звіти: Кожен приклад баг репорта чимось корисний. Навіть невдалі звіти дають вам цінний досвід того, як писати не треба;
4. Шукайте фідбек. Попросіть розробників чи досвідчених тестувальників оцінити ваші звіти.
5. Будьте лаконічними, але змістовними. Ваш звіт має бути коротким, але при цьому інформативним та самодостатнім.
6. Автоматизуйте збір доказів. Широко засотсовуйте плагіни та інструменти для скріншотів, відео та логів.

А якщо у вас залишились питання щодо тонкощів розробки та контролю якості, чи ви готові замовити автоматизацію тестування для свого проєкту – не зволікайте, звертайтесь по консультацію до WEZOM просто зараз. У нашому портфоліо вистачає як проєктів із повним циклом розробки, так і кейсів з професійним тестуванням готових продуктів. Цей досвід у сфері QA може стати для вашого бізнесу потужним кроком уперед.