Рефакторинг сайтів: перехід на новий стек без пауз у продажах

Що таке рефакторинг старого сайту та коли він потрібен?

Порівнювати сайти з автомобілями неправильно, але ми все ж спробуємо. Уявіть, що у вашого сайту є “кузов” (частина, яку бачать усі – дизайн та функціонал) та “двигун” (внутрішня логіка, прихована від кінцевого користувача). Коли двигун морально застаріває або ламається, йому потрібне капітальне оновлення. Рефакторинг сайту – це оновлення того, що перебуває у сайта “під капотом” – внутрішньої архітектури, коду та стеку технологій. 

На відміну від редизайну, рефакторинг не зачіпає візуальну частину та UX, тож сайт зберігає упізнаваність та звичний користувачу функціонал. Мета цього процесу – оптимізація внутрішньої логіки, інтеграцій, швидкодії та безпеки. 

Кожному сайту рано чи пізно потрібен рефакторинг, адже застарілий код та технології безпосередньо шкодять бізнесу. Проблеми зі швидкодією погіршують конверсію та SEO, а неактуальний функціонал шкодить іміджу бренду та лояльності аудиторії. Застарілі сайти також важко підтримувати, це додатковий фінансовий та організаційний тягар для бізнесу. 

Коли настає час задуматись про рефакторинг? Ось типові “дзвіночки”: 

• Повільне завантаження сторінок, що відштовхує користувачів;

• Великий технічний борг, що ускладнює внесення змін у сайт;

• Залежність від застарілих фреймворків або CMS, що обмежують функціонал;

• Регулярні проблеми після оновлень, що шкодять масштабуванню та безпеці;

• Проблеми з зовнішніми інтеграціями, що заважають розвитку бізнесу.

Якщо будь-яка правка перетворюється на ризик, а розвиток потребує дедалі більше ресурсів, технологічний стек сайту очевидно потребує перегляду.

Переваги рефакторингу сайту

Про яку б сферу не йшлося, оновлення сайту надає бізнесу відчутні операційні та маркетингові переваги:

• Підвищення продуктивності та швидкості: чистий код завантажується швидше, що серйозно знижує відсоток відмов і підвищує конверсію;

• Зменшення кількості помилок: логічна структура коду полегшує пошук і усунення багів, мінімізуючи ризик неочікуваних проблем з функціоналом та працездатністю;

• Забезпечення безпеки: перехід на сучасний стек усуває вразливості доступу до даних та мінімізує ризик їх компрометації;

• Легкість масштабування: сайт після рефакторингу простіше адаптувати до зростання трафіку та нового функціоналу;

• Покращення користувацького досвіду (UX): швидкий, стабільний та сучасний функціонал добре впливає на поведінкові показники сайту та конверсію;

• Поліпшення SEO-показників: Google надає перевагу технічно досконалим сайтам. Високі бали Core Web Vitals допомагають у просуванні;

• Підвищення конкурентоспроможності: сучасний стек технологій дозволяє швидше запускати нові функції та реагувати на зміни ринку;

• Зменшення вартості підтримки: Чим чистіший код, тим менше годин розробки в перспективі потрібно на його обслуговування.

Що включає рефакторинг сайту?

Аби краще зрозуміти, що таке рефакторинг коду, варто розібрати основні аспекти, в яких він реалізується розробниками: 

• Аналіз і аудит коду: глибока перевірка наявної кодової бази для виявлення "вузьких місць", заплутаної логіки та критичних помилок;

• Оптимізація архітектури: перебудова структури сайту (наприклад, перехід від моноліту до мікросервісів) для полегшення підтримки;

• Оновлення технологічного стеку: перехід на сучасні версії мов програмування, фреймворків та бібліотек (наприклад, з PHP 5.6 на PHP 8.3 або на React/Next.js);

• Оптимізація швидкодії: покращення продуктивності сайту через мініфікацію скриптів, налаштування кешування та прискорення рендерингу;

• Робота з базою даних: нормалізація таблиць, оптимізація запитів та індексація для миттєвого відгуку при пошуку чи фільтрації товарів;

• Усунення технічного боргу: видалення “мертвого коду”, заміна тимчасових “милиць” на стабільні та чисті рішення;

• Оптимізація інтеграцій та API: оновлення методів взаємодії з CRM, ERP, платіжними шлюзами та службами доставки через сучасні REST чи GraphQL API;

• Підвищення безпеки сайту: закриття вразливостей, оновлення протоколів шифрування та впровадження надійних методів автентифікації;

• Тестування: покриття коду Unit-тестами та проведення автоматизованого тестування, перевірка стабільності після кожної зміни.

• Підготовка до масштабування: адаптація системи до майбутнього зростання трафіку та легкого додавання нових функцій.

Які технології сьогодні вважаються сучасним стеком?

Сучасний технологічний стек формується навколо гнучкості, масштабованості та швидкодії — як для користувачів, так і для команд розробки.

• Frontend: для створення швидких та інтерактивних інтерфейсів лідерами є React та Vue, а також фреймворки на їх основі (Next.js, Nuxt та Remix). Вони дозволяють реалізувати серверний рендеринг (SSR), що критично важливо для SEO.

• Backend: Для високонавантажених систем розробники обирають Node.js з фреймворком Nest.js. Якщо потрібна швидка розробка та надійність «з коробки», стандартом залишаються Laravel (PHP) та Django (Python).

• CMS / eCommerce: популярними залишаються готові рішення — Shopify (SaaS), Magento 2 (для великого бізнесу) та WooCommerce. Проте майбутнє за custom headless CMS (Commercetools, BigCommerce Enterprise), які дозволяють керувати структурою незалежно від зовнішнього вигляду сайту.

• Бази даних: PostgreSQL та MySQL залишаються найнадійнішими для структурованих даних (товари, замовлення). MongoDB застосовується там, де потрібна гнучкість та робота з неструктурованими даними.

• Архітектура сайту: сьогодні бізнес відходить від монолітних систем на користь Microservices (поділ сайту на незалежні блоки) та Headless архітектури. Це дозволяє розвивати продукт без жорстких обмежень і пауз у бізнес-процесах.

Як провести рефакторинг без зупинки роботи бізнесу?

Рефакторинг не обов’язково означає паузу в продажах або ризики для користувачів. За правильної стратегії оновлення можна здійснити поетапно, зберігаючи стабільну роботу сайту. Ось покроковий алгоритм для “м'якого” рефакторингу.

1. Аудит

Перш ніж писати новий код, необхідно визначити критичні вузли, залежності та «мертвий» функціонал.На етапі аудиту розробники вирішують, що у проєкті буде збережене, а що відкидається.

2. Формування нової архітектури

На основі аудиту обирається стек технологій та сучасні рішення (наприклад, перехід на Headless-архітектуру). Головне тут — підготовка тестового середовища (Staging), яке повністю дублює основний сайт, але доступне лише розробникам.

3. Паралельна розробка

Новий сайт будується «поруч» зі старим. Поки стара версія обслуговує поточний трафік, команда розробляє нові модулі на сучасному стеку, не втручаючись у роботу "живого" ресурсу.

4. Міграція функціональності (“Стратегія Душителя”)

Функції переносяться блоками: модуль за модулем, із паралельною роботою обох версій (так звана “стратегія Душителя”, Strangler Fig Pattern).  Новий функціонал “поглинає” старий поступово, кожен модуль проходить окреме тестування. 

5. Перенесення бази даних та контенту

Найвідповідальніший крок. Безшовна міграція зазвичай будується на стратегії Blue-Green Deployment –  тобто запуск нової версії БД у синхронізації зі старою. Перенесення даних проходить з перевіркою цілісності, коректності та продуктивності нової системи.

6. Глобальне тестування

Перед остаточним релізом проводиться функціональне, навантажувальне та безпекове тестування. Необхідно переконатись у тому, що система витримує пікове навантаження, функціонал працює коректно, а дані мігрували коректно та добре захищені від компрометації.

7. Пострелізний супровід

Після повного переходу рефакторинг коду як такий не завершується. Розпочинається посилений моніторинг та аналіз логів. Розробники готові оперативно виправляти баги, які можуть явити себе лише у реальних сценаріях

Основні ризики оновлення сайту

При усіх своїх перевагах рефакторинг коду – це не магія, а складний і багатоетапний процес, що може створити бізнесу додаткові виклики без правильної стратегії та менеджменту. На етапі планування необхідно врахувати й мінімізувати такі ризики: 

• Просідання трафіку — помилки в SEO-налаштуваннях, URL-структурі або швидкості можуть негативно вплинути на пошукову видимість;

• Зупинка продажів — некоректний реліз або порушення поетапного запуску можуть тимчасово паралізувати ключові бізнес-функції;

• Конфлікти з legacy code — стара логіка та нові модулі можуть некоректно взаємодіяти без чіткого розмежування;

• Втрата даних — неправильні сценарії міграції та відсутність бекапів можуть призвести до втрати контенту, логів, даних користувачів тощо.

• Помилки міграції бази даних — некоректне перенесення структури або зв’язків впливає на коректність функціоналу, продуктивність і стабільність системи.

Саме тому refactoring потребує поетапного підходу, тестування та постійного контролю на всіх етапах. Більшість компаній без розвинутої IT-складової можуть зіткнутись у такому проєкті з серйозними складнощами. 

Виходом в такому випадку може стати партнерство із досвідченою IT-командою, що може залучити до проєкту сильних devops-фахівців та автоматизувати процеси CI/CD. 

Тож якщо ви прагнете уникнути проблем при оновленні сайту чи мобільного додатку, проконсультуйтесь з нами. Фахівці WEZOM мають за плечима тисячі успішних кейсів диджиталізації бізнесу. Ми радо поділимось досвідом і підкажемо ефективні рішення. 

FAQ